Page 269 - 6624

Тут “в’язкість” для ньютонівських рідин — динамічна
в’язкість, а також означає пластичну в’язкість µ p для
бінгамівських пластиків і уявну в’язкість μ для
псевдопластичних та дилатантних рідин.
Тоді для ньютонівських рідин при ламінарному режимі
коефіцієнт опору дорівнює

16
C  . (9.15)
f
Re
Для бінгамівськихпластичних тіл коефіцієнт опору
дорівнює

16 p
C  , (9.16)
f
Re bc
де c — відношення границі текучості до напруження тертя на
стінці труби;
 d
p
p  — параметр пластичності, який є мірою
 
p
пластичної поведінки речовини.
У псевдопластичних та дилатантних матеріалів, для яких
n
  du dr  , коефіцієнт опору тертя виражається формулою
16  n3   1
C    . (9.17)
f
Re  4 n 
Залежність C f від Re для даного випадку при різних
значеннях p і n показана на рисунку (9.8).
Для турбулентного режиму в зоні гладкостінного тертя
Додж і Метцнер запропонували таку апроксимацію формули
Блазіуса для неньютонівських рідин:
 b
C   a R   e , (9.18)
f
де a і b є функціями лише n'.
У таблиці 9.1 наведено значення a і b для різних n'.
Таблиця 9.1 — Значення a і b для різних n'.

n' a b
0,2 0,0646 0,349

269