Page 23 - 6623
P. 23
шенню до майбутніх кислотних опадів. Вапнування можна застосо-
вувати і для захисту лісів від кислотних дощів, використовуючи роз-
пилювання з літаків свіжомеленого доломіту, який реагує з кислота-
ми з утворенням нешкідливих речовин.
1.3.3 Руйнування озонового шару
В 1956 р. була відкрита озонова діра над Антарктидою, у 1968 р.
про це вперше було повідомлено. З 1978 р. вона збільшується, можна
спостерігати постійне зменшення вмісту озону в озоновому шарі, що
стосується й інших регіонів.
Загальна кількість озону в атмосфері невелика, проте озон – один
з найбільш важливих її компонентів. Завдяки ньому смертоносна уль-
трафіолетова сонячна радіація в шарі між 15 і 40 км над земною по-
верхнею ослабляється приблизно в 6500 разів. Озон утворюється в
основному в стратосфері під дією короткохвильової частини ультра-
фіолетового випромінювання Сонця. Залежно від пори року і відда-
леності від екватора вміст озону у верхніх шарах атмосфери зміню-
ється, проте значні відхилення від середніх величин концентрації
озону вперше були відмічені лише на початку 80-х років минулого
століття. Тоді над південним полюсом планети різко збільшилася
озонова дірка – область з пониженим вмістом озону.
Зменшення «товщини» озонового шару призводить до зміни (збі-
льшення) кількості ультрафіолетового випромінювання Сонця, що
досягає поверхні Землі, порушення теплового балансу планети. Зміна
інтенсивності сонячного випромінювання помітно впливає на біоло-
гічні процеси, що врешті-решт може привести до критичних ситуацій.
Із збільшенням частки ультрафіолетової складової у випромінюванні,
що доходить до поверхні планети, зв’язують зростання числа ракових
захворювань шкіри у людей і тварин.
Руйнування озону в основному відбувається внаслідок дії деяких
речовин: хлор- і бром похідні, які називаються фреоном (застосову-
ються у холодильних установках різних типів, аерозольних балончи-
ках, миючих засобах), а також тетрахлорид вуглецю, метилхлоро-
форм, окисли азоту та інші. Озоновий шар руйнує також космічна та
ракетна техніка, завдяки викидам продуктів згорання їхнього палива.
Діяльність людини, що призводить до руйнування озонового шару,
викликає найбільшу тривогу.
Розуміючи гостроту і складність цієї глобальної екологічної про-
блеми, що несподівано виникла перед людством, у 1987 р. на міжна-
23