Page 21 - 6623
P. 21

смертельною для риб. У той же час фосфати, що забезпечують розви-
               ток фітопланктону та іншої водної рослинності, сполучаючись з алю-
               мінієм, стають малодоступними цим організмам.
                     Підвищення кислотності призводить до появи у воді високоток-

               сичних  іонів  важких  металів  –  кадмію,  свинцю  і  інших,  які  раніше
               входили до складу нерозчинних у воді сполук і не представляли за-
               грози живим організмам.

                     Дефіцит  поживних  речовин  та  інтоксикація  води  призводять  до
               своєрідної  «стерилізації»  водоймищ.  Кисла  і  токсична  вода  руйнує
               скелети риб і раковини молюсків, а головне – знижує репродуктивні
               процеси. У свою чергу, це призводить до скорочення популяцій назе-

               мних тварин і птахів, що пов’язані з водною біотою трофічними лан-
               цюгами (ланцюгами живлення).

                     «Мертва  вода»  підсилює  дефіцит  прісної  води,  зумовлений  як
               зростаючими  масштабами  господарського  і  побутового  використан-
               ня, так і її забрудненням.
                     Організми, що живуть у ґрунті більш пристосовані до знижених

               значень  рН  ґрунтової  вологи,  але  і  вони  пригноблюються  підвище-
               ною кислотністю, особливо азотфіксуючі бактерії і грибниці. Дощові
               черв’яки, що розпушують ґрунт, можуть жити в слабокислих ґрунтах,

               в  таких  умовах  вони  нейтралізують  ґрунтові  кислоти  за  допомогою
               вапна,  що  виділяється  ними;  у  кислому  ґрунті  дощові  черв’яки  ги-
               нуть. Серед інших негативних впливів, що відбуваються в ґрунті уна-
               слідок підкислення, слід зазначити порушення процесів живлення ро-

               слин, руйнування їх кореневої системи.
                     Кислотні опади вважаються однією з основних причин усихання
               лісів помірної зони північної півкулі, причому цей чинник може ви-

               явитися через багато років після припинення шкідливих викидів в ат-
               мосферу. Більше всього страждають ялиново-ялицеві та дубові ліси.
               Безпосередня дія кислотних опадів призводить до порушення листо-
               вої поверхні, процесів транспірування (випаровування з поверхні ли-

               ста) і фотосинтезу за рахунок руйнування хлорофілу (цю дію можна
               визначити за бурим кольором листя і голок). Різноманітним є непря-
               мий вплив: забруднення виступають в ролі пускових механізмів біо-

               логічних і біохімічних процесів, що ослабляють рослину, порушують
               її зростання, підвищують чутливість до кліматичних змін, роблять її
               менш стійкою до шкідників – грибів, бактерій, жуків і ін. В той же

               час підкислення фунту азотокислими дощами стимулює розвиток лі-
               сових шкідників.


                                                              21
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26