Page 19 - 6623
P. 19

– кислотні дощі;
                     – ядерна ніч і ядерна зима.

                                              1.3.1 Парниковий ефект


                     Сонячна енергія, що досягає Землі, на 30 % відбивається безпосе-
               редньо в космос (хмари, повітря, ґрунт). Якби й решта 70 % енергії,

               що абсорбується водяною парою, хмарами та ґрунтом, відбивались у
               вигляді  інфрачервоного  випромінювання  (тепла)  в  космос,  темпера-
               тура поверхні Землі становила б –18 °С. Проте відбите від ґрунту Зе-

               млі тепло знову на 85 % відбивається хмарами та рідкісними газами
               на Землю і нагріває її на 33 °С.
                     Без такого «природного парникового ефекту» життя на Землі бу-

               ло б неможливе.
                     В ефекті нагрівання беруть участь: водяна пара на 62 % (20,6 °С),
               двоокис  вуглецю  на  21,8  %  (7,2  °С),  озон,  близький  до  ґрунту,  на

               7,3 % (2,4 °С), диоксид азоту на 4,2 % (1,4 °С), метан на 2,4 % (0,8 °С).
                     Але  у  зв’язку  з  неконтрольованими  викидами  в  атмосферу  так
               званих «парникових» газів на планеті формується антропогенний па-

               рниковий ефект, що викликається головним чином, тепличним ефек-
               том, якому сприяє на 46 % виробництво енергії внаслідок спалювання
               викопного палива з викидами в атмосферу вуглекислого газу, на 24 %
               забруднення атмосфери іншими хімічними речовинами, зокрема ме-

               таном, на 18 % вирубка лісів та ерозія ґрунту, що знову ж таки веде
               до збільшення вмісту вуглекислого газу, на 9 % інтенсифікація сіль-
               ського  господарства,  з  якою  пов’язане  надходження  до  атмосфери

               підвищеної кількості оксидів азоту і т. д.
                     Вуглекислий газ, як і інші тепличні гази, має здатність утримувати
               теплове випромінювання на поверхні планети і цим викликати підви-
               щення  температури.  Його  концентрація  в  2015  році  збільшилася  на

               35 % (з 280 (частин на мільйон) до 379) в порівнянні з доіндустріальним
               періодом – до 1750 року. Від цього «поштовху» кліматична система ви-
               йшла  з  рівноваги  і  ми  бачимо  більше  число  вторинних  негативних

               явищ: особливо гарячих днів, засух, повеней, різких стрибків погоди.
                     На думку багатьох учених, якщо збережеться тенденція глобаль-
               ного потепління, це призведе до зміни погоди і збільшення кількості

               опадів,  танення  льоду  Антарктики,  Арктики  та  високогір’я,  що,  у
               свою чергу, призведе до підйому рівня Світового океану. За розраху-
               нками учених збільшення температури на 10 °С, викличе підвищення


                                                              19
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24