Page 28 - 6618
P. 28

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 6

              Розвиток інженерної діяльності в сучасних умовах.
                 Сучасний етап розвитку інженерної діяльності.
                           Системи “Людина-машина”.
               Стрімкий  розвиток  новітніх  технологій,  глобалізація,
          висока  конкуренція  на  ринку,  демографічна  ситуація  потре-
          бують кардинальної зміни поглядів на роль інженера в сучас-
          ній  промисловості  і  в  суспільстві  зокрема,  а  також  системи
          його професійної підготовки. Це сучасна світова та європей-
          ська  тенденції.  Формування  конкурентноздатного  сучасного
          фахівця,  підготовленого  до  складної  інженерної  діяльності,
          вимагає вдосконалення процесів освітнього проектування, які
          варто реалізовувати не застиглою схемою навчального проце-
          су, не готовими шаблонами і стереотипами, а системою пси-
          хологічних, загально педагогічних, частково методичних про-
          цедур взаємодії викладачів і студентів з урахуванням їх здіб-
          ностей і схильностей, спрямованих на проектування і реаліза-
          цію методів, форм і засобів навчання, змісту майбутньої дія-
          льності та вимогам до професійно важливих якостей фахівців.
          Університети,  що  готують  фахівців  з  інженерних  професій,
          прагнуть мати свою присутність на ринку праці (бути конку-
          рентоспроможними) будуть вимушені змінити систему і зміст
          підходу  до  підготовки  даних  спеціалістів.  І  першим  кроком
          має стати аналіз трансформації інженерної діяльності на етапі
          сталого економічного розвитку суспільства.
               Інженери – творці нової техніки – зайняті створенням і
          використанням  (експлуатацією)  технічних  об’єктів,  розроб-
          ленням  нових  технологій.  «Інженерна  діяльність  найбільше
          пов’язана, насамперед, зі створенням і використанням техні-
          ки». Основними функціями інженерної діяльності є створення
          і участь у матеріалізації нових взірців матеріального штучно-
          го світу (речей, устаткування, технологічних процесів) на ос-
          нові вже відомих знань». При цьому «інженер створює взірці

                                        28
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33