Page 24 - 6607

цінних структурних окремостей (структур грунту). Для
лісостепу характерні два типи ґрунтів. По-перше це
різноманітні чорноземи – типові опідзолені ґрунти (світло-сірі,
сірі та темно-сірі), що утворилися під лісовою рослинністю.
Найплодючішими є типові чорноземи, які мають найвищий
вміст гумусу 4-6% та слабо кислу або нейтральну реакцію
грунтового розчину.
Грунти степу
Для степу характерний рівнинний рельєф, трав'яниста
рослинність та перевага кількості вологи, яка випаровується,
над кількістю опадів. Кількість опадів становить 350-450мм.
Коефіцієнт зволоження на півдні зони становить 0,8 на півночі
– 1,3. Неоднорідність зволоження зумовила відмінності
рослинного покриву. На півночі знаходяться
найпродуктивніші різнотравні степи, на півдні переважають
найбільші полинно-типчакові асоціації. Відповідно до
трав'яних асоціацій формуються різні грунти: від чорноземів
звичайних до каштанових чорноземів. У південній частині
часто бувають пилові бурі та суховії. Основними
грунтоутворюючими породами є леси та лесовидні суглинки
важко-суглинкового і глинистого механічного складу. У
південній частині ґрунтоутворюючі лесовидні породи бувають
засоленими, внаслідок чого утворюються чорноземи з
неводостійкою і здатною до руйнування структурою.
Засолені і соленцюваті грунти
В Україні засолені і солонцюваті грунти поширені на
площі близько 4 млн. га, в основному в Середньому
Придністров'ї та в південних степах. Україна є колискою
дослідної справи по меліорації солонців, перші досліди були
закладені К.К. Гедройцем на Носівській дослідній станції
(Чернігівська область), а досліди в середньому Придністров'ї,
проведені О. М. Можейном, О.М. Грінченком і Г.М. Самбуром
залишають ся фактично найтривалішими.
Грунти гірських районів
У горах сформувалися грунти різних типів, які
змінюються відповідно до закону вертикальної зональності –
від підніжжя до вершин.
Грунти Українських Карпат
В Українських Карпатах найбільші площі займають
буроземи. Біля підніжжя гір у Передкарпатті поширені

22