Page 29 - 6607
P. 29

Ці  глини  у  чистому  вигляді  мають  біле  забарвлення,
                            при  наявності  домішок  оксидів  заліза  рожеве,  жовте,
                            бурувато-червоне. Структура пелітова, переважають частинки
                            <  0,01  мм,  текстура  масивна  або  шарувата.  У  мінеральному
                            складі  –  головний  мінерал  каолініт,  як  домішки  –  кварц,
                            польові  шпати,  мінерали  групи  карбонатів.  Глини  жирні  на
                            дотик, дуже пластичні, добре розмокають у воді. Каолінітові
                            глини  використовують  при  виробництві  фарфорових  і
                            фаянсових виробів, для виготовлення вогнетривкої цегли, при
                            виробництві  мила,  гуми;  у  парфумерії  при  виготовленні
                            пудри, помади, кремів і т. д.; при виробництві високосортного
                            паперу, для виготовлення силікатної вогнетривкої цегли і т. ін.
                                   В  умовах  жаркого  і  вологого  клімату  відбувається
                            подальше  розкладання  і  досить  стійких  алюмосилікатів  на
                            гідрати  оксидів  алюмінію  і  заліза,  які  формують  латеритну
                            кору  вивітрювання  (алітний  елювій)  у  вигляді  бокситів  та
                            латеритів.  Кора  вивітрювання  тут  має  яскраві  червоні  та
                            оранжеві кольори.
                                   Латерити – це відклади, що утворилися в елювіальних
                            корах вивітрювання алюмосилікатних порід в умовах жаркого
                            і  вологого  клімату  (тропіки  і  субтропіки),  у  кислому
                            середовищі.  У  перекладі  з  індійської  мови  латерит  –  сира
                            цегла.  Завдяки  надмірній  вологості  у  корах  вивітрювання
                            легко  рухомі  сполуки  (карбонати,  сульфати)  виносяться  і  на
                            місці залишаються більш важкі сполуки алюмінію.
                                   Латерити  не  завжди  можна  відрізнити  від  бокситів.
                            Вони  вміщають  більше  глинистих  мінералів,  більш  легкі,  у
                            них  відсутні  карбонатні  мінерали.  Латерити  характерні  для
                            сучасних  і  кайнозойських відкладів, тоді як боксити відомі з
                            протерозою.
                                   У  складі  латеритів  і  бокситів  головні  мінерали:
                            діаспор – HAlO 2, беміт – AlO(OH) і гідраргіліт – AlO(H) 3.
                            Крім того, до складу цих відкладів входять інші мінерали з
                            високим  вмістом  алюмінію  –  каолініт,  шамозит  та  залізисті
                            мінерали  (гетит,  гідрогетит),  а  також  кварц,  польові  шпати,
                            слюди,  доломіт  та  інші.  Структури  латеритів  –  пелітові,
                            бокситів – оолітові, бобовидні, текстури масивні.
                                   Боксити – основна руда на алюміній. У промисловості
                            для виробництва алюмінію використовують такі, що вміщають
                            алюмінію  не  менше  20-25  %.  Боксити  і  латерити













                                                            27
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34