Page 19 - 6607

теперішнього часу. Це дозволяє отримати дані про зміну
магнітного поля Землі за часом, а при проведенні досліджень в
різних регіонах – про його просторовий розподіл. В 1929р.
М.Матуяма, узагальнив результати палеомагнітних
досліджень на пліоцен – плейстоценових лавах Японії, Кореї і
Маньчжурії і зробив висновок про зворотню полярність
геомагнітного поля раннього плейстоцену. В даний час цей
висновок підтверджується в усіх районах нашої планети.
Кожна епоха певної полярності геомагнітного поля (а в
розрізах – зона) отримала від американських геофізиків, які
вперше встановили їх інтервали за абсолютним
літочисленням, власні назви в такій послідовності:
- епоха нормальної полярності гемагнітного поля
Брюнеса від 0,0 млн.років до 0,70 млн. років;
- епоха нормальної полярності геомагнітного поля
Гауса – від 2,40,1 млн.років до3,350,05
млн.років;
- епоха зворотної полярності геомагнітного поля
Джбільберта – від 3,350,05 млн. років до 4,40,05
млн. років;
Крім визначення абсолютного віку, палемагнітний
метод в четвертинній геолгії використовують для
розчленування і кореляції осадків. Найчастіше для аналізу
використовують глинисті і тонкоалевритові формування. Для
аналізу вирізаються зразки у вигляді куба 55 5см, на яких
проводяться заміри параметрів природної залишкової і в'язкої
намагніченості на спеціальній геофізичній апаратурі.

Порядок виконання роботи
Студенти самостійно вивчають генетичну класифікацію
антропогенових відкладів,окремі зразки генетичних груп і
підгруп. Вивчають суть різних методів досліджень.

Контрольні питання
1. Що називаємо генетичним типом?
2. Які парагенетичні ряди виділяють серед континентальних
антропогенових відкладів?
3. Назвати основні парагенетичні групи, підгрупи і генетичні
типи четвертинних формувань.

17