Page 23 - 6607
P. 23

приводить  до  заболочування  понижених  ділянок,  утворення
                            болотних  ґрунтів.  Цьому  сприяє  також  високий  рівень
                            залягання  грунтових  вод.  Грунтоутворюючі  породи  мають
                            переважно легкий механічний склад і представлені піщаними і
                            супіщаними       льодовиковими       і    водно-льодовиковими
                            відкладами.  Зрідка,  переважно  у  західних  районах,  у  місцях
                            виходу на поверхню масивно-кристалічних порід трапляються
                            крейдяно-мергелеві  відклади  та  невеликі  острівки  лесових.
                            Основними  типами  ґрунтів  в  Поліссі  (60%)  є  дерново-
                            підзолисті грунти із різким ступенем опідзолення, оглеєння та
                            важким механічним складом. Вони утворилися під хвойними
                            та мішаними лісами з трав'янистою рослинністю, що сприяло
                            формуванню       таких    грунтових     горизонтів:    гумусово-
                            елювіального (18-25см), елювіального та ілювіального. Вміст
                            гумусу  в  орному  шарі  цих  грунтів  досить  низький  і
                            коливається в межах від 0,7-1,0% у піщаних і супіщаних до1,5-
                            2,0%  у  суглинкових  різновидах.  Вони  ущільнені  (1,40-
                                     3
                            1,55г/см )  запасають  мало  вологи,  мають  високу  водо-  і
                            повітропроникність,  низьку  ємність  вбирання,  містять
                            недостатньо основ та  поживних  речовин,  реакція  грунтового
                            розчину  в  них  кисла  –  рН(4,2-5,2).  Домінують  торф'яно-
                            підзолисті  грунти,  які  займають  близько  75%  території
                            Полісся. На базі продуктів глибоких змін крейдяного мергелю
                            сформувалися дерново-карбонатні грунти.
                                   В  наш  час  на  процес  ґрунтоутворення  вплинула
                            діяльність  людини.  Вирубка  лісів  та  розорювання  великих
                            площ та осушення боліт зумовило зниження рівня грунтових
                            вод,  збільшення  надходження  в  грунт  органічних  речовин
                            коренями  трав'янистих  рослин,  що  призвело  до  посилення
                            дернового процесу ґрунтоутворення.
                                                   Грунти Лісостепу
                                   Для  лісостепу  характерна  менша  кількість  опадів  у
                            порівнянні  з  Поліссям  (450-550мм).  Крім  того  тут  вища
                            середньорічна  температура  повітря.  Лісистість  території
                            незначна  –  близько  12%.  Територія  являє  собою  підвищену
                            рівнину  з  добре  розвинутим  давнім  водно  –  ерозійним
                            рельєфом.     Основні    грунтоутворюючі      породи     леси   і
                            лесоподібні  суглинки, вони містять до 15% СаСО 3, пористі  і
                            тому  здатні  накопичувати  вологу.  Кальцій  лесів  сприяє
                            закріпленню  в  грунтах  гумусу  та  створенню  агрономічно-













                                                            21
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28