Page 16 - 6607

Гранулометричний аналіз дозволяє визначати джерела зносу
материнських порід, умови руйнування і динаміку переносу
продуктів руйнування, тобто допомагає виконувати
реконструкцію палеогеографічних умов осадконакопичення і
визначати фізико-механічні властивості осадків.
Мінералогічний аналіз використовують при
стратиграфічному розчленуванні товщ, а також для вирішення
палеогеографічних проблем: реконструкції клімату, епох
вулканізму, напрямку руху льодовиків, характеру річкових
течій, встановлення джерел живлення та ін.. Особливо
важливий мінералогічний аналіз при пошуках і розвідці
розсипних родовищ кольорових, благородних металів і
дорогоцінного каміння, так як мінеральні комплекси є
парагенетичними асоціаціями. На цьому базується шліховий
метод пошуків.
Валунний аналіз дозволяє прогнозувати шляхи руху гірських
і покрівельних льодовиків в областях минулого і сучасного
зледеніння, розчленовувати моренні і мореноподібні відклади,
виявляти родовища рудних і нерудних корисних копалин.
Для кожного із районів розвитку валунного матеріалу
встановлюють керівні типи валунів. Валуни для аналізу
відбирають невивітрені на певній площі або від певного об'єму
2
3
породи, (з 1м або 1 м породи) обов'язково для кожного шару
окремо. Як правило, відбирають валуни розміром від
"курячого яйця" і більше.
Вивчення галечників має важливе значення тому, що
з ними часто пов'язані розсипні корисні копалини – алмази,
золото, платина, каситерит і ін.. Крім того, вони самі
являються цінним будівельним і баластним матеріалом. До
галечників відносять породи, які складаються з уламків
величиною від 10 до 100мм.
В польових умовах вивчають:
а) протяжність і потужність товщі галечників – для з'ясування
їх фаціальної або генетичної характеристики;
б) характер покрівлі і підошви галечників і вміщаючих порід;
в) шаруватість;
г) відсортованість;
д) орієнтовку і нахил гальок;
е) величину гальок;
ж) їх форму;

14