Page 79 - 6606

тільки 1/8 його частина виступає над поверхнею води
десятками метрів у висоту.
У Антарктиді щорічно у море змивається до 5 тис
айсбергів. Вони надзвичайно небезпечні для мореплавання, а
при їх відбуксуванні до безводних місцевостей можуть
служити надійним джерелом прісної води.
До льодовиків проміжного (скандинавського) типу
відносять плоскогірні льодовики, які утворились на горах з
плоскою або плоско випнутою вершиною. На плато
утворюється велика льодяна шапка, від якої у різні боки по
схилах плато і по врізаних в них долинах спускаються
льодовикові язики. У деяких випадках подібні льодовики, що
мають загальний фірновий басейн, можуть виникати не на
плоских вершинах, а на випуклих і навіть конусоподібних
вершинах гір.
Льодовики порівняно зі снігом і льодом відіграють
важливу роль у руйнуванні корінних порід, їх
трансформуванні та утворенні нових типів гірських порід.
Вони суттєво впливають на формування рельєфу Землі.
Рухаючись, маса льоду руйнує гірські породи внаслідок
переміщення і тертя льодовика об його ложе та оточуючі
схили долин. Процес руйнування гірських порід під час руху
льодовика називається екзарацією або льодовиковою ерозією.
Здійснюється за рахунок тиску на ложе та схили долини.
3
Якщо врахувати, що 1 м льоду важить 900 кг, то при товщині
3
льодовикового язика 100 м на 1 м його ложа тисне маса, яка
дорівнює 90 т.
Льодовиковій ерозії сприяє тріщинуватість порід, а не
їх м'якість. Якщо порода тверда, то льодовик сильно руйнує її,
відломлюючи і виносячи великі уламки.
Цими уламками він шліфує виступи свого ложа. Якщо
ложе складене твердими породами, то на його поверхні
льодовик залишає глибокі сліди свого переміщення у вигляді
багаточисельних подряпин, борозен і льодовикового
штрихування. Всі ці форми зорієнтовані у напрямі руху
льодовика.
У процесі руху льодовика по гірській долині проходить
подальше її заглиблення і розширення. Долина набуває форми
великого корита - трогу. Трогові долини більш прямі, ніж
ерозійні, їх нижні частини згладжені, виступи кристалічних

79