Page 76 - 6606

Серед форм геологічної діяльності підземних вод
грязьовий вулканізм займає особливе місце. Грязьові вулкани
- це різноманітні за формою геологічні утворення, які
постійно або періодично викидають на поверхню Землі
грязьові маси у вигляді сопочної брекчії, представленої
гострокутними уламками гірської породи різного віку в
глинистій масі, та гази, які переважно представлені метаном,
важкими гомологами метану, в меншій кількості СО 2, N 2, H 2S.
Вся ця маса поступає на поверхню Землі разом з водою.
Грязьові маси переважно накопичуються біля
вивідного каналу, утворюючи сопковий конус. Зустрічаються
вони здебільшого у нафтогазоносних областях. Вони відомі в
Туркменії, Азербайджані, Росії, Україні, Румунії, Італії,
Мексиці, Бірмі, Китаї.
На поверхні Землі вони являють собою великі пагорби
плоско-конічної форми, які цілком або повністю складаються
із сопкових відкладів, схили яких порізані ярами. На вершині
грязьового вулкану знаходиться воронкоподібний кратер, а у
глибину занурюється вивідний канал. Канал виходить на
вершині сопки, утворюючи кратер. Викинутий при
виверженні бруд повільно стікає по схилах сопки, сприяючи її
ростові.
Якщо серед продуктів грязьового вулканізму
переважають гази і вода, то на поверхні утворюється сальза -
басейн, заповнений брудом, який періодично викидає у
вигляді грифону гази і воду. У випадку переважання серед
продуктів викиду бруду твердих уламків порід на місці сальзи
поступово виростає пологий горб - грязьова сопка, яка
переважно складена сопковою брекчією.
Форма грязьової сопки залежить від густини
виділеного бруду. При дуже рідкому сопочному бруді конус
може й не утворюватись, оскільки бруд розтікається по
поверхні Землі. У сопочних водах і в бруді містяться J, Br, В.
Склад газу переважно неоднаковий у сопках і перебуває в
прямій залежності від складу і віку гірських порід.
Розміри грязьових вулканів змінюються від невеликих
височин до невеликих пагорбів. Висота найбільш високих
грязьових вулканів досягає 300-500 м при діаметрі основи 5-6
км.

76