Page 19 - 6606

є перевідкладення гірських порід, які містять магматичне
джерело.
Ефузивний магматизм проявляється в областях
подрібненої земної кори і в зонах розломів, по яких магма
піднімається вгору і виливається на поверхню Землі. Процес
виходу магми на денну поверхню має назву вулканізму.
У результаті вулканічної діяльності магма
перетворюється в лаву, а на поверхні Землі формуються
своєрідні вулканічні споруди, які одержали назву вулканів.
Вони, як правило, виникають у певних областях планети,
утворюючи величезні зони вулканізму.
Вулкани - це геологічні споруди, які виникли над
каналами і тріщинами у земній корі, по яких проходить
виверження на земну поверхню із глибинних магматичних
джерел лави, гарячих газів та уламків гірських порід.
Вулкани Землі виносять на її поверхню в середньому
3
не менше 5-6 км вулканічного матеріалу за рік, приблизно
80% якого викидають підводні вулкани і лише 20 % - наземні.
Наземні вулкани переважно являють собою окремі
конусоподібні гори з центральним кратером, які складені
продуктами виверження. Розміри вулканів залежать від їх
гіпсометричного положення. Максимальна відносна висота,
тобто перевищення вершини конуса над основою, для діючих
вулканів досягає в океанах до 9 км, в острівних дугах 6 км і в
гірських спорудах до З км. Середня висота діючих на Землі
вулканів становить 1750 м, а об'єм - 85 куб км.
Основним елементом вулкану є його жерло, яке являє
собою канал, що з'єднує верхню частину вулкану з глибинним
магматичним джерелом. Через нього проходить винесення на
денну поверхню магми-лави, насиченої різноманітними
газами та уламками бокових порід. Тіло вулкану складається
виключно з продуктів виверження, які представлені
вулканічними попелом, уламками бокових порід і продуктами
застиглої лави.

19