Page 14 - 6606
P. 14
У поза льодовиковій зоні утворювались водно –
акумулятивні форми рельєфу: терасовані алювіальні, дельтові,
озерно – алювіальні рівнини, пролювіальні конуси виносу та
ін. Для ксеротермічних умов характерними є різноманітні
форми еолового рельєфу (дюни, бархани, бугристі і кучкові
піски).
Повторність льодовикових епох обумовила в
геологічній історії поза тропічного простору (основна частина
суші розташована в його межах) ритмічні зміни усіх
природних компонентів: літогенезу, рельєфу (частково),
клімату, рослинного та ґрунтового покриву, тваринного світу.
Перелічені відносно різкі зміни чітко відобразились у
стратиграфії четвертинних відкладів особливо давніх
льодовикових областей. Тут стратиграфія чіткіша за поза
льодовикові області.
Друга особливість четвертинного періоду , що
відрізняє його від інших геологічних періодів розвитку Землі,
це розвиток людини від австралопітека до сучасного,
формування його фізичного типу та послідовна зміна етапів у
розвитку співтовариства людини. Дослідження основних
етапів розвитку людини, стадій культур та палеолітичних
стоянок має велике значення для всебічного вивчення
четвертинного періоду, його геохронології і стратиграфії.
1.4 Лекція 4. Геохронологія та стратиграфія
четвертинних відкладів
При розробці стратиграфічних схем четвертинних
відкладів необхідно враховувати:
1. Складний тектонічний та палеогеографічний
режим утворення четвертинних відкладів.
2. Множинність материкових зледенінь в межах
одних територій та переважаюча роль морських або не
льодовикових умов на інших.
3. Проблема стратифікації четвертинних відкладів
ускладнюється недостатньою вивченістю керівних залишків
флори та фауни у четвертинний період.
У загальному будову четвертинної товщі порід можна
охарактеризувати наступним чином. Північна і східна частини
Євразії повздовж узбережжя Льодовитого та Тихого океанів, а
14