Page 36 - 6605

флювіогляціальними осадами. У горах Євразії панувало гірське
зледеніння.
За межами льодовикових покривів осадонакопичення і
ландшафтоутворення відбувались у перигляціальній (поза
льодовиковій) зоні. На безмежних прильодовикових просторах
широко утворювались промерзлі і сольофлюкційні процеси.
Подалі від краю льодовика відбувалось лесоутворення.
Особливою специфікою осадонакопичення
характеризується зона Чорноморського, Каспійського і
Аральського басейнів. Тут відбувалося чергування плювіальних і
ксеротермічних епох, із неодноразовими трансгресіями і
регресіями моря і зміною берегової лінії.
У четвертинній товщі морські відклади залягають у
комплексі з озерними, алювіальними і еоловими. Трансгресивно-
регресивний характер цих товщ залежить не тільки від зміни
посушливих і дощових епох, але безпосередньо пов'язаний також
із коливаннями рівня Світового океану.
Таким чином, основою для складання стратиграфічних
схем четвертинних відкладів є вивчення розрізів льодовикових і
поміжльодовикових, морських і озерно-алювіальних відкладів,
лесу і похованих товщ.
Відома велика кількість стратиграфічних схем різних
авторів, які можна поєднати у чотири групи:
1. Стратиграфічні схеми льодовикових і
поміжльодовикових відкладів (Г. Ф. Мірченка, 1933; І. П.
Герасимова і К. К. Маркова, 1939; А. І. Москвітіна, 1956-1965;
С. А. Яковлева, 1956 та ін).
2. Стратиграфічні схеми, що обгрунтовані фауністично
(схема В. І. Громова).
2. Стратиграфічні схеми морських відкладів (Г. І.
Попова, Г. І. Горецького та ін).
3. Стратиграфічні схеми лесових відкладів (В. І.
Крокоса, М. Ф. Веклича; С. І. Турло, А. Т. Артюшенко та ін).

36