Page 31 - 6605

відразу після зникнення льодовика у даному пункті. Це означає,
що нижня стрічка, яка залягає на донній морені, утворюється
протягом першого року з моменту відступу льодовика.
Потеплення клімату в кінці льодовикових епох призводить
до щорічного відступу льодовикового краю до півночі, як
наслідок – звільнюються нові площі. Тому, якщо в одному розрізі
річних стрічок на дві більше, це означає, що край льодовика
відступив на 2 роки раніше. При співставленні розрізів, які
віддалені один від одного на декілька кілометрів, і при
встановленні різниці у кількості стрічок від морени до
характерного опорного шару , ми можемо визначити , скільки
років відступав льодовик.
Якщо порівнювати розрізи, які розташовані у напрямку
відступу льодовикового краю, тобто паралельно озам і
перпендикулярно кінцевим моренам, то можна знайти швидкість
відступу льодовика у роках.
Геохронологічний метод де Геєра дозволяє визначити
термін дії кліматичних змін і різних геологічних подій.
У межах Східної Європи варвометричний метод успішно
було застосовано К. К. Марковим (1927 р., 1931 р.) у Карелії,
Естонії і декількох областях Росії.
Усі ці дослідження дозволили детально відновити
геологічну історію відступу останнього льодовикового покриву, а
також прильодовикових басейнів Фенноскандії протягом пізньо- і
післяльодовиківья.

2. Радіовуглецевий метод
Встановлення абсолютного віку четвертинних відкладів
радіовуглецевим методом базується на розпаді радіоактивного
14
ізотопу вуглецю С .
Доведено, що радіовуглець у атмосфері утворюється
внаслідок захоплення теплових нейтронів космічного
випромінювання ядрами атомів азоту.

33