Page 16 - 6605

мікроскопічних діатомових водоростей (морських і
прісноводних).
Спорово-пилковий метод. Цей метод ще іменують як
палінологічний, від слова “паліна” – пилок. Він дає ліпші
результати для розрізів , які розташовані у північній,
древньольодовиковій та прильодовиковій зонах Євразії і
Північної Америки, де відбувалась різка зміна клімату (зміна
льодовікових і міжльодовикових епох). Це чітко зафіксовано у
зміні теплолюбивої і холодостійкої рослинності.
Метод заснований на вивченні мікроскопічно малих
залишків: спор, пилка, що накопичуються у розрізах у великій
кількості щорічно. Із відслонень або керну відбирають зразки
(вагою не менше 100 г) і відправляють до палінологічної
лабораторії. Після довготривалої обробки за спеціальною
методикою виділяють тільки спорово-пилкову частину зразка.
Спеціаліст-палінолог під мікроскопом відраховує не менше 200
зерен спор та пилка і, прийняв їх за 100%, вираховує вміст моху,
трав, теплолюбивих і холодостійких дерев, за окремими
родинами, групами , видами. За результатами будується діаграма,
на якій доволі чітко видно зміну рослинних асоціацій.
Індикатори міжльодовикових епох - дуб, граб, бук - свідчать, що
середньорічна температура у міжльодовикову епоху була
о
приблизно на 2 С вища за теперішній час.
Палінологічний метод у застосуванні до четвертинних
відкладів має одну специфічну особливість: у стратиграфії він
застосовується завдяки зміні холодостійких і теплолюбивих
асоціацій, а не за вимиранням окремих видів рослин і появі
нових. Вся рослинність четвертинного періоду сьогодні існує
майже у незмінному вигляді починаючи від плейстоцену.
Особливість застосування цього методу полягає у тому,
що його можна застосовувати тільки у межах одного регіону.
Фауна ссавців. Цей метод у визначенні фауни ссавців
плейстоцену має переваги порівняно з іншими
палеонтологічними залишками (фауна морських безхребетних,

18