Page 14 - 6605

свідчать лесові суглинки, які закономірно перекриті похованими
шарами і не збереглись би у разі сходу льодовика. Потужний шар
галечників (3 м), що залягає в основі товщі, за походженням є
русловим, про що свідчить коса шаруватість, яка гарно
виділяється у розрізі. Можна припустити, що клімат часу
утворення похованих шарів був вологим і теплим, на що вказує
наявність значної кількості гумусу (темно коричневий колір, як
наслідок загнивших коренів рослин).
Після опису розрізу необхідно прослідкувати усі шари за
простяганням, провести ретельно пошуки палеонтологічних
залишків організмів і відбитків рослин та відібрати зразки на
різні аналізи. Вага зразка має бути не менша за 1,5 кг.
Наступний етап вивчення відкладів – лабораторний. Він
дозволяє отримати повну уяву про літологію, час і умови
утворення розрізу. Для стратифікації відкладів необхідно
використати палеонтолочіний метод встановлення відносного
віку порід або методи абсолютної геохронології. На сучасному
етапі розвитку четвертинної геології отримали методи, що
застосовують комплексне вивчення похованих шарів порід. При
відсутності палеонтологічних залишків у відкладах (так звані
“німі” товщі) за типом товщі ( чорнозем, лугово-черноземна,
озолена і ін.) можемо скласти важливий висновок про клімат,
провести за найбільш характерним горизонтом похованих шарів
кореляцію розрізів у межах одного регіону.
У районах древніх зледенінь маркуючими будуть
горизонти морени.

Контрольні запитання

1. На які етапи поділяється вивчення розрізів
четвертинних відкладів?

16