Page 13 - 6593

Досліднику-початківцю треба мати на увазі, що
інформаційний пошук – справа нелегка. Потоки інформації
зростають так інтенсивно, що кажуть навіть про інформаційний
вибух! Справді, за даними ЮНЕСКО, на початку XIX ст. в усьому
світі виходило близько 100 періодичних видань. Уже до 1850р. їх
кількість збільшилась до 1000, до 1900 року – перевищила 10000, а в
наш час наближається до 500000.
Розрізняють такі джерела науково-технічної інформації:
1. Книги (підручники, навчальні посібники, монографії,
брошури);
2. Періодичні видання (журнали, бюлетені, збірники праць
інститутів, наукові збірники);
3. Нормативні документи (стандарти, СНІП, технічні умови,
інструкції
тощо);
4. Каталоги і прейскуранти;
5. Патентна документація (патенти та винаходи);
6. Звіти про науково-дослідні та дослідно-конструкторські
роботи;
7. Інформаційні видання (збірники НТІ, аналітичні огляди);
8. Інформаційні листки, виставкові проспекти тощо;
9. Переклади іноземної науково-технічної літератури;
10. Матеріали науково-технічних і виробничих нарад;
11. Дисертації та автореферати дисертацій;
12. Другорядні документи (реферативні огляди, бібліографічні
каталоги, реферативні журнали, бібліографічні покажчики тощо).
Збирання, збереження та видачу інформації здійснюють
довідково-інформаційні фонди (ДІФ). В Україні є центральні,
галузеві і місцеві (у НДІ, вузах) ДІФ. У кожному ДІФ є основний і
довідковий фонд.
Під моделлю розуміється така розумово-уявна або
матеріально реалізована система чи фізичний об’єкт, яка відображає
та відтворює об’єкт дослідження і здатна замінити його так, що її
подальше вивчення та дослідження дає нам нову інформацію про
цей об’єкт. У екології модель – це імітація того чи іншого реального
світу, що дозволяє робити прогнози.
У залежності від способу реалізації всі моделі можна
розділити на два великих класи: реальні й ідеальні.

13