Page 12 - 6593

3.4 Основи теорії пізнання
Теорія пізнання (гносеологія) – це вчення про закономірності
процесу пізнання навколишнього світу, методи й форми цього
процесу, про істину, а також критерії та умови її достовірності. Із
дисципліни «Філософія» можна довідатись про боротьбу
матеріалістичного напрямку теорії пізнання з ідеалістичним
(Г.Гегель, Д.Берклі, махісти та ін.).
Аналіз – найважливіший етап процесу пізнання, оскільки
завдяки йому вдається вивчати будову об'єкта, його структуру,
відокремлювати суттєве від другорядного, пізнавати частини об'єкта
як елементи цілого. Цілісне відтворення проаналізованого об'єкта
відбувається в процесі синтезу, наступного ступеня пізнання. Саме
із синтезу починається система мислення.
Порівнюючи теоретичні дані з практикою, робляться
висновки про достовірність отриманих результатів, галузі їх
використання та необхідність тих чи інших коректувань.
Якщо йдеться про природничі та технічні науки, то практика,
як така, часто виступає експериментальною перевіркою отриманих
теоретичних результатів на моделях чи натурних об’єктах.
Звідси випливають конкретні задачі для дослідників в галузі
екологічної науки:
розроблення, дослідження та впровадження екологічно
безпечних методів знешкодження, рекуперації та утилізації як
промислових, так і побутових відходів;
розроблення новітніх геоінформаційних систем моніторингу
довкілля з метою ефективного контролю та управління природними
середовищем;
розроблення нових екологічно чистих технологій очищення
ґрунтів, водних ресурсів та атмосферного повітря;
дослідження та впровадження ресурсоенергозберігаючих
технологій та ін.
Важливим етапом будь-якого наукового дослідження є
глибокий інформаційний пошук за даною темою, критичне
усвідомлення його результатів, уточнення завдань дослідження (а
можливо, й самої теми).
Інформаційний пошук включає в себе надходження й
одержання джерел інформації, які відбивають результати вже
проведених раніше досліджень за даною тематикою.

12