Page 18 - 6593

Натурний експеримент потребує значних фінансових витрат.
Часто його проведення пов'язане з певним ризиком і тому до нього
вдаються тільки в найнеобхідніших випадках.
Модельний експеримент здійснюється на модельних
установках і дає змогу найповніше вивчити об'єкт і пов'язані з ним
процеси. При цьому, на відміну від натурного експерименту, тут є
змога проводити дослідження в «чистому» вигляді, тобто ізолювати
досліджуване явище від другорядних факторів, що затінюють його
перебіг. Результати модельних експериментів служать основою для
створення математичних моделей і виконання технічних
розрахунків.
Модельний експеримент дає змогу багатократно відтворювати
хід досліджуваного процесу в строго фіксованих умовах, що під час
натурного експерименту здебільшого зробити дуже важко.
Теорія постановки та проведення експерименту докладно
розглядається в спеціальній літературі.
Розрізняють два принципи постановки експерименту.
Пасивний експеримент, у якому розташування точок у
факторному просторі ведеться на інтуїтивному рівні.
Експериментальні точки розташовуються лише на деяких перетинах
простору, що вибрані безсистемно. Це не лише ускладнює
обчислювальну процедуру, а й практичне використання
математичних моделей.
Активний експеримент полягає у тому, що розташування
точок у міжфакторному просторі алгоритмізовано. Це забезпечує
підвищення точності моделі в цілому, скорочення в остаточному
підсумку кількості дослідів у 5-10 разів у порівнянні з традиційними
методами.
Для проведення експерименту використовують:
вимірювальні прилади (ВП);
вимірювальну апаратуру (ВА);
зразок для експерименту (ЗЕ).
Вимірювальні прилади – та частина обладнання, яка сприймає,
обчислює, вимірює, спостерігає, записує, зберігає і показує
параметри установок і режимів, фіксує значення фізичних величин.
Зразок для експерименту – це об'єкт, який підпадає під
дослідження і який при необхідності, можна замінити іншим. В
окремих експериментах його в явному вигляді може й не бути.
18