Page 69 - 6586

а) недосконале стратегічне планування;
б) відсутність резервних фондів;
в) ризикові великі проекти розвитку бізнесу;
г) незадовільна структура капіталу.
19. Антикризове фінансове управління – це:
а) система прийомів і методів управління фінансами, спрямована на
попередження фінансової кризи та банкрутства підприємства;
б) діяльність в неприбутковій зоні або відсутність у підприємства потенціалу для
успішного функціонування;
в) дослідження аналізу зв'язку між значеннями показників фінансового стану і
подальшої долі (розквіту чи занепаду);
г) система прийомів та методів розробки й реалізації комплексу спеціальних
управлінських рішень спрямованих на попередження й подолання фінансових криз
підприємства, мінімізації їх негативних фінансових наслідків.
20. Головною метою антикризового фінансового управління є:
а) усунення неплатоспроможності підприємства;
б) відновлення фінансової рівноваги підприємства та мінімізація втрат його
ринкової вартості внаслідок фінансових криз;
в) запобігання банкрутству підприємства;
г) відновлення фінансової стабільності підприємства.
21. Управління фінансовою кризою на підприємстві починається з:
а) дослідження причин виникнення фінансової кризи;
б) ідентифікації фінансової кризи;
в) постійного моніторингу фінансового стану підприємства;
г) діагностики передкризового фінансового стану.
22. Основною метою експрес- діагностики фінансової кризи є:
а) формування системи індикаторів оцінки загрози виникнення фінансової кризи;
б) ідентифікація фінансової кризи;
в) раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства;
г) проведення аналізу впливу окремих чинників на кризовий фінансовий розвиток
підприємства.
23. До об’єктів спостереження кризового поля не відносять:
а) чистий грошовий потік;
б) доходи підприємства;
в) поточні витрати підприємства;
г) активи підприємства.
24. У процесі аналізу окремих аспектів кризового фінансового розвитку
підприємства використовують такі методи:
а) горизонтальний та вертикальний фінансовий аналіз;
б) порівняльний та інтегральний фінансовий аналіз;
в) аналіз фінансових коефіцієнтів;
г) усе перелічене вище.
25. До внутрішніх фінансових факторів кризового розвитку підприємства не
відносять:
а) неефективну фінансову політику;
б) зростання дебіторської заборгованості;
в) неефективний фондовий портфель;
г) високу вартість капіталу.
26. Не є формою реорганізації підприємства:
а) злиття підприємств; б) приєднання;

67