Page 49 - 6583

дотичну компоненту атмосферно-електричного поля Землі,
співвимірну з його нормальною, не можуть бути успішними.
Такий напрямок поля здебільшого спостерігається в так звані
«нормальні» дні (безхмарне небо та тиха погода) а поле, як
правило, називається нормальним полем. Залежно від місця і
часу це нормальне поле змінюється в межах
0  E n  ,  t ,   1 кB м .
Оскільки структура атмосферно-електричного поля
поблизу земної поверхні спотворюється рельєфом місцевості,
то спостережені значення поля доводиться редуціювати на
площину, тобто приводити їхнє значення до значень на
рівнині.
Редуціюючи і усереднюючи E  ,  t , у даному місці
n
за деякий інтервал часу, отримують величину «постійного»
нормального поля в даному пункті E  , . Це значення
on
можна було б усереднити для кожної широти та отримати
широтний розподіл нормального поля E on   . Внаслідок
нечисленності пунктів спостережень це зробити неможливо,
однак із детального розгляду спостережень у різних пунктах
зрозуміло, що в екваторіальних і полярних зонах
напруженість поля менша, ніж у середніх зонах. З тієї ж
причини неможливо отримати середнє нормальне поле для
всієї поверхні Землі:

 2 2
1
E  E  , cos  d  d  .
on   on
4  2 0
Як уже було зазначено, в електростатичному відношенні
поверхневий шар Землі є майже ідеальним провідником
-5
(  10 СГС), і тому наявний такий зв’язок між середнім
нормальним полем і середньою поверхневою густиною:
E   130 B м .
on
Тоді, користуючись цими даними, легко знаходимо
середню густину   1, 1 10 K м та електричний заряд
9
2

земної кулі Q  5 , 107   5 K .


49