Page 48 - 6583
P. 48

тисків  і  температур,  стають  нестійкими  за  високих  тисків  і
         температур.
                 Нормальні  осадові  породи  в  умовах  високих  тисків  і
         температур із плином часу перетворюються (глинисті осади –
         у  кристалічні  сланці,  вапняки  –  у  мармур,  піщаники  –  у
         кварцити, глинисто-піщані осади – у слюдяні сланці, гнейси).
                 Метаморфічна  оболонка  являє  собою  перехід  від
         стратиоболонки до магматичної.
                 Як у граничному шарі, так і в метаморфічній оболонці
         гірські  породи,  очевидно,  мають  іонну  електролітичну
         провідність,  але,  незважаючи  на  високу  температуру  (до
         350 С), породи залишаються вологими внаслідок того, що за
         високих тисків вода не перетворюється в газоподібний стан.
         При  цьому  треба  мати  на  увазі,  що  в  кристалічних  породах
         наростання       температури       відбувається       повільніше
         (100   200  м  град ), ніж в осадових.
                 При  геоелектричних  дослідженнях  слід  враховувати,
         що  провідність  помітно  зростає  з  температурою:  у
         температурному        діапазоні     18–300 С      вона     може
         збільшуватися в декілька разів.
                 У  природних  умовах  зазвичай  вважають  опір
         кристалічного фундамента порівняно з опором анізотропного
         шару  осадових  порід  досить  великим.  Для  дослідження
         електричних властивостей потужної товщі кристалічних порід
         необхідне  застосування  геоелектричних  методів,  що  мають
         велику глибинність.


                        2.2 Атмосферно-електричне поле

                 Загальні    відомості.    Електричні     спостереження,
         проведені  над  континентами  та  морями,  показують,  що
         атмосферно-електричне  поле  Землі  всюди  і  завжди  за
         винятком      тимчасово     існуючих     областей     збудження
         спрямоване нормально до земної поверхні.
                 Спостережена спрямованість електричного поля Землі
         стає зрозумілою, якщо згадати, що поверхнева оболонка Землі
         (за  вийнятком  льодових  районів)  є  добре  провідною  і,
         відповідно,  еквіпотенціальною,  тому  всі  спроби  виявити



                                           48
   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53