Page 380 - 6583

блискавка. Але, можливо, більш близькою аналогією є розряд
усередині грозової хмари, який живить енергією канал
блискавки.
Спрайти – дуже яскраві об’ємні спалахи, що виникають
на висоті 70–90 км, а іноді й більше. У верхній частині їхня
ширина досягає часом десятків кілометрів. Це найоб’ємніші з
висотних зарядів. Кожної доби на земній кулі народжуються
десятки тисяч спрайтів, і їх не важко спостерігати. Як і ельфи,
спрайти є прямою ріднею блискавкам, але не всім. Більшість
блискавок б’є з тої частини хмари, яка заряджена від’ємно
(вона в середньому розташована ближче до землі). Але 10 %
блискавок, що досягають землі, стартують з області
додатнього заряду, а оскільки основна область розташування
додатнього заряду більша, ніж від’ємного, то додатні
блискавки більш потужні. Вважають, що саме такі потужні
розряди породжують спрайти, які спалахують у мезосфері
приблизно через соту долю секунди після розряду класу
«хмара – земля».
Червоно-фіолетовий колір спрайтів, як і у ельфів,
пов'язаний з атмосферним азотом. Верхня частина спрайту
світиться однорідно, а от нижче ніж 70 км розряд буцім-то
сплітається з каналів товщиною в сотні метрів. Канали
називають стрімерами за аналогією з розрядами у гострих
країв предметів у грозову погоду та високовольтних проводів.
Правда, товщина земних струменів порядка міліметра, а в
спрайтах вони в 100 000 разів більші.
Гало – це однорідне червонувато-фіолетове свічення на
висоті близько 80 км. Причина розряду, мабуть, та сама, що і у
верхньої частини спрайтів, але, на відміну від них, гало
завжди виникає прямо над спалахом блискавки. Спрайти ж
можуть бути де-небудь збоку. Існує, скоріш за все, деякий
зв’язок між спрайтами та гало, але його механізм поки що
незрозумілий. Вони з’являються то разом, то окремо один від
одного. Можливо, гало і є верхньою частиною спрайтів, коли
напруженості електричного поля не стало, щоб розряд
розповсюдився в більш щільне нижнє повітря.

366