Page 377 - 6583

14 ГЛОБАЛЬНЕ ЕЛЕКТРИЧНЕ КОЛО ЗЕМЛІ

14.1 Відкриття спрайтів

У ніч з 5 на 6 липня 1989 р в історії вивчення планети
Земля відбулась важлива подія. Американський професор
Джон Рандольф Уінклер на кадрах високочутливої
відеозйомки грозових хмар виявив два яскравих спалахи, які,
на відміну від блискавок, йшли не вниз, до землі, а вверх, до
іоносфери. Так були відкриті спрайти – найбільші з висотних
розрядів в атмосфері Землі. Вони наочно підтвердили
існування на нашій планеті глобального електричного кола та
надали нові можливості для його дослідження.
Розряди, зареєстровані Джоном Уінклером,
спостерігали від висоти 14 кілометрів, а їхні розміри складали
понад ніж 20 км. Механізм, що приводив до їх появи, був
неясний. Учений підтвердив своє відкриття в подальших
спостереженнях і опублікував їхні результати в провідних
наукових журналах Geophysical Research Letters (1989) і
Science (1990). Після цих публікацій у США була
підготовлена програма дослідження висотних електричних
розрядів, реалізацію якої розпочали фахівці NASA в 1993 році
– як спостереженнями із Землі, так і з літака.
У першу ж ніч спостережень, 7 липня 1993 року, на
науковій станції поблизу Фотр-Каллінза (штат Колорадо)
здивовані дослідники зафіксували понад 240 висотних
розрядів. Наступної ночі, щоб виключити помилку у
визначенні висоти, задіяли спеціалізовану лабораторі. на
борту літака DC-8.
Результати перевершили всі сподівання: крім спалахів,
ідентичних тим, що спостерігав Джон Уінклер, величезні
спалахи були виявлені на висотах не менше ніж 50–60 км. Їм
дали назву спрайтів, тобто духів повітря. Аналіз літератури
показав, що протягом сотні років багато людей бачили над
хмарами незвичайні і дуже великі розряди.

363