Page 384 - 6583

Якщо є розряд блискавки, то в усі боки від неї
розповсюджується сильне збудження електричного поля. У
нижніх шарах атмосфери, де немає вільних електронів, ця
хвиля не призводить до якихось ефектів. На висотах більш ніж
50 км нечисленні вільні електрони, що перебувають у повітрі,
починають розганятися під дією імпульса електричного поля.
Але густина повітря все ще занадто велика, і електрони,
стикаючись з атомами, не встигають набрати помітної
швидкості. Лише на висотах біля 70 кілометрів довжина
вільного пробігу, а з нею й енергія електронів збільшується
настільки, щоб під час зіткненнь збуджувати і навіть
іонізувати атоми та молекули, відриваючи від них електрони.
Ті, у свою чергу, теж розганяються, запускаючи
лавиноподібний процес. Хвиля іонізації рухається до землі,
проникаючи у все більш щільні шари атмосфери. Струм із
нарощенням кількості вільних електронів різко посилюється,
збуджених атомів і молекул стає все більше, і ось ми вже
бачимо свічення висотного розряду. Так блискавки в нижніх
шарах атмосфери на короткий час «висвічують» (і
посилюють) струми в її верхніх шарах.

14.4 Вплив галактики

Якщо грози заряжають глобальний конденсатор, то
заряжається він у сонячні ясні дні. Тиха «електрика гарної
погоди» несе заряд від іоносфери до землі. Сила струму тим
більша, чим вища провідність середовища, по якому він
проходить. У земної поверхні провідність повітря вкрай мала:
в одному кубічному сантиметрі біля нас міститься лише 1000
іонів – менше одного на мільйони мільярдів нейтральних
атомів. Цю іонізацію роблять радіоактивні елементи, зокрема
радон. Але варто піднестись на декілька сотень метрів, і
провідність починає зростати в геометричній прогресії.
Причина тому – наша Галактика, Чумацький шлях. До висот
50–60 км основна причина іонізації атмосфери – галактичні
космічні промені. Саме вони, вибиваючи з атомів електрони,
дозволяють надійно замкнути ГЕК. Вище ніж 50 км «владу у
свої руки» бере Сонце: основні іонізувальні фактори тут –

370