Page 356 - 6583

показують, що провідні графітові жили та зони можуть
виникнути в період високого ступеня ретроградного
метаморфізму порід, які мали непов΄язані графітові кристали.
Графіт, що існуює в первинних осадах, імовірно
утворився в результаті метаморфизму керогену і
припускають, що він є кінцевим продуктом прогресивного
метаморфізму вуглів.
Виникнення графіту з карбонатів добре відоме при
спробах одержати індустріальний графіт за температури
0
2000 C та більше, і це привело до пояснення знаходження
графіту в континентальній корі.
У свій час був отриманий результат, коли тиск,
напруження зсуву або деформації створюють умови для
графітизації за низьких температура. Наприклад, при
високому тиску до 1 ГПа графіт має створюватись за
0
температур, нижчих ніж 300–500 C. При цьому
електропровідність зростає на декілька порядків, у разі коли
графіт утворюється з антрациту. Графіт перебуває в площинах
сколу, створюючи зв΄язані мережі, що різко збільшує
інтегральну провідність.
Чи може графіт викристалізовуватись із флюїду? У
процесі метаморфізму проходить реакція поміж
вуглецевміщувальними середовищем і водою, що веде до
утворення СО 2 та метану. Двоокис вуглецю спричиняє
утворення карбонатів. Деяка частина первинної
вуглецевміщувальної речовини зберігається у вигляді графіту.
А остання частина вступає в реакцію з водою. Але можливо,
що наявність графіту в областях зсувів і сколів у
мінералізованих породах деякою мірою можна пояснити його
викристалізацією з мінералізованих флюїдів у проникних
областях. Хоча найбільш ймовірно, що наявністю графіту
(залишок вуглецевміщувальної речовини осадового
походження) визначається існування сколів і розломів, тому
що графіт може слугувати мастильним матеріалом у
площинах сколів.
Зв΄язність фази домішків (механічної або хімічної) є
функція поверхневих вздовж зерен енергій обох фаз –
домішкової та основної. Цей параметр суттєво відрізняється
для флюїдів і графітових плівок.

342