Page 354 - 6583

рядних, а також від пористості та провідності флюїдів, їхньої
зв’язності, мінералізації і т.п.
Електропровідність мантії (як це прийнято вважати)
визначається перш за все твердокристалічними породами, які
існують за високого тиску та високої температури і які можна
віднести до напівпровідників та діелектриків.
Існує декілька уявлень, що пояснюють природу
електропровідності як аномальних областей, так і
«нормального розподілу» в надрах кори та мантії.
Одна з них пояснює різку неоднорідність електричних
властивостей кристалічного фундаменту наявністю
електроннопровідних порід. До них належить особливий клас
природних утворень, велика провідність яких зумовлена
наявністю в них мінералів і мінеральних асоціацій, які мають
високу електронну провідність. Серед них найбільш поширені
вуглець та сульфідовміщувальні гнейси та сланці, у складі яких є
-4
-6
в наявності графіт ( = 10 –10 Омм), вуглиста речовина, пірит
-5
-4
-4
-1
( = 10 –10 Омм), піротин ( = 10 –10 Омм), іноді шунгіт.
До порід, які вміщують магнетит і характеризуються низьким
опором, (4–15 Омм) належать, серпентиніти та серпентинізовані
перидотити, що пройшли стадію метаморфізму низького тиску.
Вони характеризуються виробленням струмопровідного магне-
титу або титаномагнетиту по границях зерен серпентиніту або
розколин, що їх розсікають.
Електронпровідні породи характеризуються різко
неоднорідним розповсюдженням і значною анізотропією
електричних властивостей. Вони можуть проявлятися як
горизонтальні неоднорідності у вигляді вузьких протягнутих
зон, пристосованих до визначених типів геологічних структур.
Відповідно до іншої точки зору, природа корових
аномалій електропровідності пов΄язується з особливостями
флюїдного (гідротермального) режиму земних надр.
Оскільки електропровідність порід тісно пов΄язана з
флюїдним режимом і сучасною будовою земної кори та
верхньої мантії, то можна припустити, що аномально велика
електропровідність земної кори на глибинах близько 10 км є
наслідком катакластичного (напівкрихкого) руйнування в
масивах порід, що утворюють об΄єми для міграції
мінералізованих флюїдів.

340