Page 188 - 6583

I  l d
   
 2 l 2  2 2
l  x  z  
I   2 2 l 
  ln z   x  z    
2 l 2    l  (8.19)

2
I  z  l  x  z   l 2
   ln .
2 l 2  z  l  x  z   l 2
2
Сумарний потенціал

   .
 
l
У моделі, що представлена на рисунку 8.3, z  , тому
формула (8.19) матиме вигляд

 2 
 I 1 1 l 2  x 2   l2
    ln  . (8.20)
2  x l 2 x 
 
Проте зазначена розрахована модель не узгоджується в
центральній області аномалії з експериментальними даними.
Згідно з моделлю потенціал у центрі прямує до
нескінченності, у той час як фактично він є кінцевим і
вимірюється. Уточнення моделі до реальної може бути
проведено заглибленням точкового джерела на деяку глибину
h. За такого припущення сумарний потенціал
обчислюватиметься за формулою (8.19), в якій h  z l  :

I   1 1 2l  h  x 2   2l  h 2 
    ln  (8.21)
2  x 2  h 2 2l h  x 2  h 2 
 

Аналіз і перевірка теоретичних посилань
В основу розробленої методики досліджень
геоелектричного поля біля гирла вердловини покладено

188