Page 183 - 6583

Дослідження для використання інформативності
потенціалів розглянутого геоелектричного поля проведені в
комплексі геофізичних робіт, що супроводжують буріння
свердловин за допомогою наземного вимірювального
комплексу.

8.2 Відображення технологічних операцій
глибокого буріння в електричних полях

Мета даного підрозділу – виявлення звязку між
геоелектричними потенціалами в межах гирла свердловини,
геомеханічним станом порід і технологічними процесами
буріння. Для реєстрації потенціалів (роботи проводили в
районі Карпат) використовували геофізичний метод
електророзвідки в модифікації природного електричного поля
(ЕП).
Фізичні передумови досліджень. Нафтові та газові
свердловини бурять у середовищі, де діє природне
стаціонарне геоелектричне, постійне і змінне магнітне, а
також градієнтне геомеханічне і геотермічне поля.
Свердловина заповнена обсадними трубами, металічним
буровим снарядом і буровим розчином, які є провідниками
струму. Раніше встановлена спонтанна механо-електрична
поляризація масивів гірських порід, яка лінійно повязана
геомеханічною напругою та має безрелаксаційний характер
(на відміну від п’єзо- та сейсмоелектричного ефектів). Для
цього явища між першим інваріантом тензора напруг і
напруженістю геоелектричного поля існує залежність
    k м е     k м е  H , (8.13)
н
0
0
де  – потенціал геоелектричного поля (ГЕП) як функція
н
глибини залягання породи;  – потенціал на земній поверхні;
0
k – коефіцієнт пропорційності між потенціалом поляризації
м е
порід і механічними напругами;  – перший інваріант
тензора геомеханічних напруг для недоторканого масиву;
 – густина породи; H – глибина залягання шару породи.

183