Page 191 - 6583
P. 191

Зміну  ГЕП  на  поверхні  свердловини  при  спуску
            бурового  інструменту  показано на  рис.  8.4,  б.  Ділянка  АВ  –
            допоміжні операції  за заміни долота. У точці В починається
            спуск  першої  бурової  свічки.  Час  безпосереднього  спуску
            свічки  у  свердловину  характеризується  сплеском  потенціалу
            18–43 мВ. Інтервал ВЕ – зона прискореного спуску бурового
            інструменту  в  обсадженій  частині  свердловини,  у  цьому
            випадку  в  кондукторі.  Зміні  потенціалу  від  С  (27  мВ)  до
            D (35 мВ) відповідає час, затрачений на допоміжні операції до
            спуску  наступної  свічки,  що  складає  2-3  хв.  ЕF  –  ділянка
            спуску  бурової  колони  в  необсадженій  частині  стовбура
            свердловини з приблизно однаковою швидкістю. В  інтервалі
            FG  –  сплески  потенціалів  за  часом  ростуть,  відповідно
            збільшується  час  опускання  свічки.  Це  свідчить  про  те,  що
            буровий інструмент розміщений у привибійній зоні і при його
            опусканні  необхідно  бути  обачним.  У  точці  G  включена
            циркуляція бурового розчину, інструмент підходить до вибою.
                   На  рис.  8.4,  в  зображено  зміни  величини  ГЕП  при
            роботі бурових насосів, промиванні та початку буріння. Зона
            АВ  відповідає  закінченню  спуску  бурового  інструменту  та
            включенню  циркуляції  глинистого  розчину.  У  точці  В
            відбулося    включення      бурових    насосів,    при    цьому
            спостерігається зменшення потенціалу від 42 до 35 мВ. Точка
            С характеризує відрив інструмента від вибою, а D – торкання
            інструментом  вибою  свердловини.  Інтервал  DE  відповідає
            бурінню  свердловини  турбобуром,  із  наступним  повільним
            збільшенням навантаження.
                   Рис.  8.5,  а  ілюструє  розподіл  геоелектричної  аномалії
            на  поверхні  в  районі  гирла  свердловини  Маркова-10  при
            глибині  2300  м.  Привертає  увагу  ізометричний  характер
            розподілу аномалії, причому орієнтація аномалії на поверхні
            збігається з напрямком падіння і простягання пластів.
                   Профіль ЕП, який проходить через центр свердловини
            (рис.  8.5,  б),  зіставлений  з  теоретичним,  вирахуваним  за
            формулою  (8.21).  Для  реалізації  теоретичних  розрахунків
            необхідна апріорна інформація про опір гірських порід, силу
            струму,    глибину    свердловини.     За   даними     польових
            спостережень, значення потенціалу на відстані 1 м  від гирла
            для  свердловини  Маркова-10  склали  10,  23,  33  і  61  мВ  для
            глибин 5, 200, 500 і 2300 м відповідно. На основі цих значень


                                           191
   186   187   188   189   190   191   192   193   194   195   196