Page 33 - 6577

ребують спеціального обладнання (копри, молоти, віброзану-
рювачі й ін.). Закріплення ґрунтів проводять комплектами об-
ладнання, наявних у спеціалізованих організаціях.

2.3 Конструкції фундаментів на природній основі

Загальними рисами фундаментів на природній основі є:
попереднє розроблення котлованів або траншей у ґрунті; зво-
ротне засипання ґрунту в проміжок між бічною поверхнею
фундаментів та укосами виїмок; передача навантажень на ос-
нову переважно через підошву фундаментів; визначення роз-
мірів підошви фундаментів за розрахунком.
Матеріали для влаштування фундаментів вибирають від-
повідно до матеріалів головних конструкцій будівлі. Крім мі-
цності, матеріал фундаментів повинен мати належну морозос-
тійкість. Зараз для влаштування фундаментів використовують
переважно бетон і залізобетон. У масовому будівництві за ос-
новними техніко-економічними показниками фундаменти з
монолітного залізобетону кращі, ніж збірні (менша кошторис-
на вартість).
Ефективність застосування монолітних фундаментів зна-
чно підвищується, коли фундаменти споруджують у складних
ґрунтових умовах або на ділянках, де можливий розвиток не-
сприятливих геологічних процесів: на торфах, насипних, про-
садочних, слабких водонасичених ґрунтах, у сейсмічних райо-
нах або там, де під будівлями є порожнини чи підземні вироб-
ки.
Однак є випадки, коли збірний залізобетон у конструкці-
ях фундаментів досить успішно конкурує із монолітним. Це
окремі фундаменти невеликих розмірів із масою до 3 т під ко-
лони, стояки, рами; стрічкові фундаменти з шириною підошви
до 1–1,4 м; фундаменти під технологічне обладнання, під вежі
ліній електропередач.
Є кілька ознак, за якими розрізняють фундаменти на
природній основі.
За умовами виготовлення: монолітні суцільні, які спо-
руджують безпосередньо на будівельному майданчику, і збір-
ні, що монтують на будівельному майданчику з окремих еле-
ментів заводського виготовлення.

33