Page 30 - 6577

Рисунок 2.1 – Схема деформування системи “основа–споруда”:
а – абсолютне осідання; б – нерівномірність осідання;
в – крен: г – закручування; д – вигин; е – прогин;
є – горизонтальне переміщення

Практичний метод розрахунку деформації основи, вико-
нується на підставі припущень, прийнятих при моделюванні.
Тому спочатку треба переконатися в додержанні прийнятих
припущень. Для визначення осідання необхідно, щоб середній
тиск під підошвою фундаменту не перевищував розрахунко-
вого опору ґрунту
p≤R.
Тоді можна вважати, що основа деформується за законами лі-
нійно-деформівного напівпростору. За розрахунковий опір
основи прийнято величину нормального тиску на ґрунт, при
якому розвиток зон зсувів у глибину нижче від підошви фун-
даменту допускається до 0,25b, де b – ширина підошви фун-
даменту. У діючих будівельних нормах розрахунковий опір
основи визначають за формулою

R 1 c c 2 M k b M d M 1 d M c , (2.1)
k z II q 1 II g b II c II

30