Page 74 - 6574

оцінки доцільності здійснення витрат на капітальний ремонт розглядають і
альтернативний варіант – придбання нового обладнання.
Для визначення доцільності проведення капітального ремонту діючого
обладнання обчислюють коефіцієнт ефективності витрат на капітальний
ремонт за формулою:
R  Se
Ек.р. = 1 - ,
Вн     Sa
R - очікувана вартість капітального ремонту, грн.;
Se - перевищення експлуатаційної вартості пов’язаних з обслуговуванням
капітально відремонтованого обладнання над експлуатаційними витратами
щодо обслуговування нового обладання, грн.;
Вн - вартість придбання нового обладнання, грн.;
α - коефіцієнт, що характеризує продуктивність діючого (q 0) та нового
обладнання (q 1):
q
α = 0 ,
q
1
ß - коефіцієнт, що враховує співвідношення тривалості ремонтного циклу
р.ц. р.ц.
діючого (Т 0 ) та нового обладнання (Т 1 ):
T . ц . р
ß = 0 ,
Т 1 . ц . р
Sa - втрати від недоамортизованої частини вартості діючого обладнання, грн.
Якщо Екр < 0 - капітальний ремонт недоцільний;
Екр > 0 - капітальний ремонт доцільний;
Екр = 0 - варіанти рівноцінні.
Щоб переконатися в доцільності модернізації, обчислюють коефіцієнт
ефективності модернізації:
R  M  Se
Ем = 1 - ,
Вн     Sa
α, ß, Se розраховують для модернізованого та нового обладнання;
М - вартість модернізації, грн.
Якщо Ем > 0 - модернізація є доцільною;
Ем < 0 - доцільним є придбання нового обладнання.

3.2. Організація і планування інструментального господарства

До інструментального господарства машинобудівного заводу належать:
- інструментальні цехи;
- центральний інструментальний склад (ЦІС);
- база відновлення інструменту;
- цехові інструментально-роздаточні комори (ІРК);
- заточні відділення в цехах;
- ремонтні відділення (бази, дільниці) в цехах.
Склад інструментального господарства залежить від виду та розмірів
цехів та заводу і від типу виробництва.

73