Page 12 - 6572

Інновації часто залежать від зовнішніх потоків інформації: ін-
формаційного обміну між підприємствами, створення загальних
лабораторій, дослідницьких центрів, підприємств, залучення науко-
во-дослідних організацій до освоєння інновацій, участі у професій-

них співтовариствах, інформації про ринок, споживачів, постачаль-
ників, конкурентів. На практиці, інформація, що надходить ззовні,
обробляється, і доповнена внутрішньофірмовою інформацією, пе-

ретворюється у новий фактор активізації інноваційної діяльності
підприємства.
Управління інноваціями – це підсистема загального менедж-
менту, завданням якої є ефективне управління процесом розроб-

лення, упровадження, виробництва та комерціалізації інновації з
узгодженням відповідних управлінських рішень із системою опера-

ційного (виробничого), маркетингового, фінансового і кадрового
менеджменту
Управління інноваціями як система – сукупність економіч-
них, мотивувальних, організувальних і правових засобів, методів та

форм керування інноваційною діяльністю організації для оптимізу-
вання економічних результатів її господарської діяльності.
Управління інноваціями включає:

– обґрунтування, прийняття, реалізування управлінських рі-
шень щодо створення та впровадження новацій в організації, спря-
мовані на визначення стратегічних інноваційних цілей, адекватних
загальнокорпоративній стратегії;

– формування інноваційної стратегії та інноваційної політики;
оптимізування організаційно-структурних форм управління іннова-
ціями;

– розроблення технології обґрунтування і прийняття інновацій-
них рішень;
– вибір методів впливу на поведінку учасників інноваційного
процесу з метою формування взаємовигідних економічних відно-

син.
Управління інноваційною діяльністю, будучи складовою ме-
неджменту сучасного підприємства, охоплює планування, організу-

вання та стимулювання інноваційної діяльності, реалізації іннова-
ційних проектів, розрахованих на отримання конкурентних переваг
і зміцнення ринкових позицій підприємства.

12