Page 25 - 6570

Властивості людини
До властивостей людини як особистості належить все те, що: обумовлює
її відмінність від інших (стать, темперамент, риси); проявляється у взаємодіях з
іншими суб'єктами або предметами навколишнього середовища (особливості
поведінки, спілкування, поводження в конфліктних ситуаціях).
Властивості людини можна класифікувати по трьох основних ознаках:
1. Атрибути ‒ це невід'ємні властивості (стать, вік, темперамент).
2. Риси ‒ це стійкі властивості, що проявляються постійно (інтелект,
характер і т.п.).
3. Якості ‒ це властивості, що мають різний ступінь прояву залежно від
умов ситуацій (здатності, відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення і т.п.).

Атрибути людини
До атрибутів людини належать: стать, вік, темперамент, здоров’я.
Стать ‒ сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що
забезпечують продовження роду і дають можливість розрізнити жіночі та
чоловічі особливості.
Вік ‒ поняття, які характеризує період (тривалість) життя людини, а
також стадії його життя. Виділяють 4 підвиди віку: хронологічний, біологічний,
соціальний і психологічний.
Темперамент ‒ це чорта, що визначає нашу індивідуальність. В
екстремальних ситуаціях вплив темпераменту на ефективність життєдіяльності
істотно підсилюється, тому що необхідна додаткова мобілізація організму.

Риси людини
Риси людини ‒ це стійкі особливості поведінки, що повторюються в
різних ситуаціях і істотно впливають на життєдіяльність людини і його безпеку.
Інтелект (розуміння) ‒ це розумові здатності людини, що зводять до
можливості виділити в ситуації найважливіші властивості та адаптувати до них
свою поведінку.
Інтелект дозволяє забезпечити реалізацію здатності людини до
оцінювання ситуації, ухваленню рішення і відповідної поведінки.
Характер ‒ це постійні риси особистості, що формуються і проявляються
в її діяльності та спілкуванні. Характер, найчастіше, визначає результативність
і ефективність життєдіяльності людини.

Якості людини
Якості людини ‒ це властивості, що проявляються залежно від
сформованих умов і ситуацій.
Здатності ‒ це психофізіологічні властивості людини, що реалізують
функції відображення існуючого миру та регуляції поведінки: дотик,
сприйняття, пам'ять, увага, мислення, психомоторика (рухи, дії).
Відчуття ‒ це основа знань людини про навколишній світ, що є
відображенням властивостей об'єктів.

24