Page 22 - 6570
P. 22

деякі  своєрідні  характеристики:  інерцію  зору,  зорове  відображення  (міражі,
            гало, ілюзії та ін.), що свідчить про участь у процесі нашого мислення.
                   Слуховий  аналізатор  ‒  реагує  на  механічні  впливи,  пов'язані  з
            періодичними  змінами  атмосферного  тиску  у  відповідному  діапазоні.
            Коливання  повітря,  що  діють  із  певною  частотою,  характеризуються
            періодичними проявами областей високого і низького тиску та сприймаються
            нами як звуки.
                   Слуховий  аналізатор  являє  собою  спеціальну  систему  для  сприйняття
            звукових  коливань,  формування  слухових  відчуттів  і  розпізнавання  звукових
            образів.  Допоміжний  апарат  периферичної  частини  аналізатора  ‒  вухо.
            Розрізняють  зовнішнє  вухо  (вушна  раковина,  зовнішня  слухова  і  барабанна
            перетинки), середнє вухо (молоточок, ковадло і стремена) і внутрішнє вухо (де
            розташовані рецептори, які сприймають звукові коливання).
                   Людина  може  чути  звуки,  за  яких  частота  коливань  тиску  повітря
            перебуває в діапазоні від 20 Гц (Герц) до 20 кГц.
                   Для  оцінки  суб'єктивної  гучності  сприйманого  звуку  існує  спеціальна
            шкала, одиницею вимірювання якої є децибел (дБ).
                   Шкірний або тактильний аналізатор. Тактильна чутливість зобов'язана
            функціонуванню           механорецепторів         шкірного        аналізатора.      Джерелом
            тактильних відчуттів є механічні впливи у вигляді дотику або тиску.
                   У  шкірі  розрізняють  три  прошарки:  зовнішня  (епідерміс),  з'єднально-
            тихорєцька  (власне  шкіра  -  дерма)  і  підшкірна  жирова  клітковина.  У  шкірі
            перебуває  багато  нервових  волокон і нервових  закінчень, розподілених  вкрай
            нерівномірно,  що  забезпечують  різним  ділянкам  тіла,  різну  чутливість.
            Наявність  на  шкірі  волосяного  покриву  значно  підвищує  чутливість
            тактильного аналізатора.
                   Механічна  дія  на  шкіру  викликає  деформацію  нервового  закінчення,  у
            результаті  чого  виникає  рецепторний  потенціал  і  поява  нервового  імпульсу.
            Цей  імпульс  (або  порушення  нервового  імпульсу),  що  несе  інформацію
            подразника, передається до центральної нервової системи в її вищий відділ  ‒
            кору  головного  мозку,  де  й  формуються  відчуття.  Відмінна  риса  цього
            аналізатора полягає в тім, що рецепторна площа контакту більша, ніж в інших
            органів почуттів. Це забезпечує шкіряному аналізатору високу чутливість.
                   Шкіра  також  виконує  ще  ряд  важливих  функцій  у  забезпеченні
            життєдіяльності  людського  організму.  По-перше,  шкіра  охороняє  людину  від
            шкідливих  зовнішніх  впливів:  механічних  ушкоджень,  сонячних  променів,
            мікроорганізмів  і  хімічних  речовин.  По-друге,  шкіра  виконує  секреторну,
            обмінну  й  іншу  функції, бере  участь у  підтримці постійної  температури  тіла,
            тобто в процесах терморегуляції. Температурно-сенсорну систему розглядають
            як  частину  шкірного  аналізатора  завдяки  збігу  в  розташуванні  рецепторів  і
            провідникових  шляхів.  Температурна  чутливість  має  характерні  риси  при
            аналізі  зовнішнього  середовища:  добре  виражена  адаптація  та  наявність
            температурного контрасту.



                                                           21
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27