Page 21 - 6570

здійснюють сприйняття і аналіз інформації про навколишнє середовище та про
процеси усередині організму. Всі аналізатори мають на своїй периферії
сприймальні апарати ‒ рецептори, у яких і здійснюється перетворення енергії
подразника в процес збудження. Від рецепторів по сенсорних (чутливих)
нейронах і синапсах (контактах між нервовими клітками) сигнали надходять у
центральну нервову систему. Розрізняють такі основні види рецепторів:
механорецептори, що сприймають механічну енергію (до них належать
рецептори слухової, вестибулярної, рухової, тактильної, частково вісцеральної
чутливості); хеморецептори ‒ нюх, смак; терморецептори, які має шкірний
аналізатор; фоторецептори ‒ зоровий аналізатор.
Кожний рецептор виділяє з безлічі впливів зовнішнього і внутрішнього
середовища свій адекватний подразник.
Властивості аналізаторів. Всі аналізатори, завдяки своїй однотипній
будові, мають загальні психофізіологічні властивості.
1. Надзвичайно високу чутливість до адекватних подразників. Кількісною
мірою чутливості є найменша гранична інтенсивність відчуття.
2. Абсолютну, диференціальну та оперативну границі чутливості до
подразника. Абсолютна границя має верхній і нижній рівні. Нижня абсолютна
границя чутливості ‒ це мінімальна величина подразника, що викликає
відчуття. Верхня абсолютна границя ‒ максимально допустима величина
подразника, що не викликає у людини болю. Диференціальна чутливість
визначається найменшою величиною, на яку варто змінити силу подразника,
щоб викликати мінімальну зміну відчуття.
3. Здатність до адаптації, тобто можливість пристосовувати рівень своєї
чутливості. За високої інтенсивності подразників чутливість знижується і
навпаки.
4. Здатність до тренування. Ця властивість виражається як у підвищенні
чутливості, так і прискоренні адаптації.
5. Здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії
подразника. Тривалість послідовного образа значно залежить від інтенсивності
подразника.
6. Взаємодія аналізаторів, що дає можливість одержання повної
інформації про навколишнє середовище.

Характеристика основних аналізаторів
Зоровий аналізатор. Понад 90 % інформації про зовнішній світ ми
одержуємо через зоровий аналізатор. Відчуття світла виникає в результаті
впливу електромагнітних хвиль на рецепторні структури зорового аналізатора
(сітківки ока). Характерною рисою зорового аналізатора є відчуття
спектрального складу світлового випромінювання.
Зоровий аналізатор має найбільшу адаптацію, вона може тривати до 8-10
хвилин. Щодо сприйняття об'єктів, у тривимірному просторі розрізняють
поняття «гострота зору», «глибина зору», «поле зору». Зоровий аналізатор має

20