Page 37 - 6569
P. 37

Автомобільний          транспорт         НХР       перевозить         у     цистернах
            вантажопідйомністю 2 – 6 т. Окрім цистерн, використовують різні контейнери
                                           3
            місткістю від 0,1 до 0,8 м .
                    По  території  великих  хімічно  небезпечних  об'єктів  НХР  перевозять
            залізничними  цистернами  або  транспортують  по  трубопроводах.  Для
            перекачування  зрідженого  аміаку  є  єдиний  трансграничний  магістральний
            трубопровід Тольятті – Одеса, протяжність якого складає 2,1 тис. км.
                   Довжина  магістральних  газопроводів в Україні  становить  понад  35  тис.
            км, 4  тис.  км нафтопроводів та 3,3  тис. км  продуктопроводів.  Перекачування
            нафти та газу забезпечують 120 перекачувальних станцій.
                    Ушкодження         або      руйнування        спеціальних        сховищ,      цистерн,
            технологічних  комунікацій  може  привести  до  викиду  НХР  у  довкілля  і
            створення  осередку  хімічного  ураження.  Хмара  зараженого  повітря,  що
            утворилася при цьому, формує зону зараження, перебування людей в якій може
            становити загрозу для їхнього життя і здоров'я.




                                             3.3 Гідродинамічні аварії

                   Гідродинамічна аварія – це надзвичайна ситуація, пов'язана з виходом з
            ладу  (руйнуванням)  гідротехнічної  споруди  або  його  частини,  і  некерованим
            переміщенням великих мас води, що несуть руйнування, і затоплення великих
            територій.
                   Гідродинамічно небезпечними об'єктами називають споруди або природні
            утворення, що створюють різницю рівнів води між верхнім і нижнім б'єфом. До
            них  належать  гідротехнічні  спорудження  напірного  фронту:  греблі,  загати,
            басейни  і  зрівняльні  резервуари,  гідровузли,  малі  гідроелектростанцій  та
            споруди,       що     входять       до     складу      інженерного        захисту      міст     і
            сільськогосподарських угідь.
                   Гідродинамічні спорудження напірного фронту підрозділяють на постійні
            і тимчасові. Постійними називають гідротехнічні споруди, використовувані для
            виконання        яких-небудь         технологічних        завдань       (для     виробництва
            електроенергії,  меліорації  території  і  т.п.).  До  тимчасових  відносять  споруди,
            використовувані  в  період  будівництва  і  ремонту  постійних  гідротехнічних
            споруд.
                   Крім того, гідротехнічні споруди поділяють на основні і другорядні. До
            основних  відносять  спорудження  напірного  фронту  (греблі,  водозабірні  і
            водозбірні споруди (шлюзи)), прорив яких спричинить порушення нормальної
            життєдіяльності  населення  довколишніх  населених  пунктів,  руйнування,
            ушкодження  житлових  будівель  або  об'єктів  народного  господарства.  До
            другорядних  відносять  гідротехнічні  спорудження  напірного  фронту,
            руйнування або ушкодження яких не спричинить істотних наслідків.
                   Причинами  аварій  гідротехнічних  споруджень  напірного  фронту,  що
            супроводжуються проривом, і затопленням прибережних територій, найчастіше
                                                           36
   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42