Page 42 - 6569

4-й тип реакцій горіння – детонація. Цей процес відрізняється від усіх
інших швидкістю, що досягає тисяч метрів у секунду. Характер дії на довкілля
проявляється при цьому процесі в швидкому наростанні тиску в місці вибуху і
дробленні навколишніх предметів.

Етапи розвитку пожежі
Причинами виникнення пожеж є: недотримання правил пожежної
безпеки; необережне поводження з вогнем; несправність електроустаткування;
аварії, катастрофи; природні явища. Пожежа розвивається у декілька етапів.
1-й етап – перетворення загоряння на пожежу. Відбувається за 1 – 3
хвилини.
2-й етап – збільшення зони горіння. 5 – 6 хвилин.
3-й етап – бурхливий процес горіння. Температура усередині приміщення
0
досягає 250–300 С, починається об'ємний розвиток пожежі (турбулентне
горіння), відбувається руйнування скління. Триває 6 – 9 хвилин.
4-й етап – є результатом руйнування скління, пов'язаний з припливом
свіжого повітря, що різко сприяє розвитку пожежі. Температура піднімається
0
0
від 500 – 600 С до 800 – 900 С. Спостерігається максимальна швидкість
вигорання. Тривалість - 9 - 12 хвилин.
5-й етап – стабілізування пожежі. Настає через 20 – 25 хвилин від початку
пожежі.
6-й етап – зниження інтенсивності пожежі.
1 – 3 етапи доцільно гасити пожежу. Під час наступних етапів потрібно
запобігати поширенню пожежі.

Зони пожежі. Небезпечні для людини чинники пожежі
Простір, в якому розвивається пожежа, умовно поділяється на три зони:
зона горіння; зона теплової дії; зона задимлення.
Зоною горіння називається частина простору, в якому протікають процеси
термічного розкладання або випару горючих речовин і матеріалів (твердих,
рідких, газів, пари) в об'ємі дифузійного факела полум'я. Горіння може бути
полум'яним (гомогенним) і безполуменевим (гетерогенним). При полум'яному
горінні межами зони горіння є поверхня матеріалу, що горить, і тонкий шар
полум'я (зона реакції окислення), що світиться, при безполум’яному –
розжарена поверхня горючих речовини.
Основною характеристикою руйнівної дії пожежі є температура, що
розвивається при горінні. Для житлових будинків і громадських зданий
температури усередині приміщення досягають 800 – 900 °C. Як правило,
найбільш високі температури виникають під час зовнішніх пожеж і в
середньому складають для горючих газів 1200 – 1350 °C, для рідин 1100 – 1300
°C, для твердих речовин 1000 – 1250 °C. Під час горіння терміта, електрона,
магнію максимальна температура досягає 2000 – 3000 °C.
Зона теплової дії – простір навколо зони горіння, в якому температура в
результаті теплообміну досягає значень, що спричиняють руйнівну дію на

41