Page 15 - 6555
P. 15

тотемізм,      виступаючи        формою       духовно-практичного           освоєння      світу.
            Міфологічний  світогляд  поділяє  світ  на видимий (у  ньому  живуть  люди)
            таневидимий (у ньому живуть герої та боги), розчиняючи людей у природі. Це
            був початок історії духу.

                    Перехід  до релігійного світогляду  ознаменований  тим,  що  через

            виникнення та розвиток виробництва людина була виділена з природи, почала
            протиставляти  себе  природі.  Більш  високий  рівень  розвитку  суспільства
            породжує  новий  тип  залежності:  якщо  у  первісному  суспільстві  існувала
            залежність  людей  від  природи,  то  процес  виробництва  зумовлює  майнову

            нерівність людей і формує залежність людини від людини.

                    В  цих  умовах  не  природні,  а  суспільні  сили  стають  ворожими  людині.
            Розпадаються  родові  відносини,  виникають  племена,  міф  утрачає  зв’язок  із
            своєю основою і розпадається на релігію й мистецтво (епос, сказання, билини
            тощо). Так виникала первісна релігія, яка мала форму багатобожжя, коли герої

            перетворюються на богів. Це була перша, перехідна форма релігії. А в умовах
            рабовласницького суспільства у свідомості рабів світ роздвоюється на світ зла й

            несправедливості  та  світ  добра,  в  якому  можна  врятуватися  шляхом  певного
            способу дії (молитви, терпіння і т.п.).
                    Вперше у людській історії релігійний світогляд породжує ідею свободи,

            розмикає  коло.  Суспільна  історія  постала  як  лінійний  процес  у  єдності
            минулого, теперішнього та майбутнього, у той час як міфологічний світогляд

            був обернений у минуле, відшукуючи пращурів у природі. У рабовласницькому
            суспільстві  індивідуальна  свідомість  виділяє  людину  з  роду,  породжує
            самосвідомість,  здатність  почувати  себе  як  вільну  істоту,  а  також  ідею  сенсу
            власного  життя.  Проте  пошуки  сенсу  життя  лежать  не  в  реальному  світі,  а  в

            нереальному житті, бо цей світ є для раба світом зла й несправедливості. Саме
            тому з’являється ідея позбавлення від зла у потойбічному світі.

                    Філософський світогляд  почав  формуватися  майже  одночасно  з
            релігійним, проте він мав інше підґрунтя. Основою виникнення філософського
            світогляду  була  потреба  в  знаннях  про  природні  явища,  із  якими  люди  мали

            справу в процесі виробництва.


                    3. Специфіка філософського світогляду.

                    Видатний  давньогрецький  філософ  Аристотель  писав  про  філософію:
            “Всі інші науки є більш необхідними, але кращої немає жодної” (Аристотель).

                    За  своїм  змістом  філософський  світогляд  прагне  охопити  світ  як
            цілісність  у єдності  різнорідних його частин. Саме тому філософські питання
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20