Page 15 - 6555

тотемізм, виступаючи формою духовно-практичного освоєння світу.
Міфологічний світогляд поділяє світ на видимий (у ньому живуть люди)
таневидимий (у ньому живуть герої та боги), розчиняючи людей у природі. Це
був початок історії духу.

Перехід до релігійного світогляду ознаменований тим, що через

виникнення та розвиток виробництва людина була виділена з природи, почала
протиставляти себе природі. Більш високий рівень розвитку суспільства
породжує новий тип залежності: якщо у первісному суспільстві існувала
залежність людей від природи, то процес виробництва зумовлює майнову

нерівність людей і формує залежність людини від людини.

В цих умовах не природні, а суспільні сили стають ворожими людині.
Розпадаються родові відносини, виникають племена, міф утрачає зв’язок із
своєю основою і розпадається на релігію й мистецтво (епос, сказання, билини
тощо). Так виникала первісна релігія, яка мала форму багатобожжя, коли герої

перетворюються на богів. Це була перша, перехідна форма релігії. А в умовах
рабовласницького суспільства у свідомості рабів світ роздвоюється на світ зла й

несправедливості та світ добра, в якому можна врятуватися шляхом певного
способу дії (молитви, терпіння і т.п.).
Вперше у людській історії релігійний світогляд породжує ідею свободи,

розмикає коло. Суспільна історія постала як лінійний процес у єдності
минулого, теперішнього та майбутнього, у той час як міфологічний світогляд

був обернений у минуле, відшукуючи пращурів у природі. У рабовласницькому
суспільстві індивідуальна свідомість виділяє людину з роду, породжує
самосвідомість, здатність почувати себе як вільну істоту, а також ідею сенсу
власного життя. Проте пошуки сенсу життя лежать не в реальному світі, а в

нереальному житті, бо цей світ є для раба світом зла й несправедливості. Саме
тому з’являється ідея позбавлення від зла у потойбічному світі.

Філософський світогляд почав формуватися майже одночасно з
релігійним, проте він мав інше підґрунтя. Основою виникнення філософського
світогляду була потреба в знаннях про природні явища, із якими люди мали

справу в процесі виробництва.

3. Специфіка філософського світогляду.

Видатний давньогрецький філософ Аристотель писав про філософію:
“Всі інші науки є більш необхідними, але кращої немає жодної” (Аристотель).

За своїм змістом філософський світогляд прагне охопити світ як
цілісність у єдності різнорідних його частин. Саме тому філософські питання