Page 46 - 6552

Записавши в журналі відліки (1), (2), (3), (4), обчислюють різниці нулів
(«п’ятки») (5) і (6), для чого від відліків з червоного боку рейки віднімають
відлік з чорного боку цієї ж рейки. Значення «п’ятки» контролює правильність
зняття відліків з рейок.
Значення перевищень h обчислюють як різницю відліків по задній і
передній рейках з чорних і червоних боків рейок, тобто (7)=(1)-(2) і (8)=(4)-(3).

h  a  , b (6.1)

де а – відлік по задній рейці;
b – відлік по передній рейці.
Якщо розбіжність між перевищеннями не перевищує 5 мм, то
обчислюють їх середнє значення, яке заокруглюють до цілого числа. Якщо
значення перевищень відрізняються більше як на 5 мм, то всі записи в
журналі закреслюють, а вимірювання повторюють.
На наступній станції вимірювання записи і їх контроль виконують в такій
же послідовності. В подальшій обробці обчислення в журналі контролюють
посторінково. На кожній сторінці обчислюють суми відліків з задніх а і
передніх b рейок, а також суми перевищень h і h с. Якщо обчислення
виконані правильно, то повинна задовольнятись рівність

(6.2)

Розбіжність допускається на 1-2 мм за рахунок округлення середніх
перевищень.
Перед обчисленням висот точок середні перевищення h с врівноважують.
Для цього обчислюють нев’язку:

(6.3)

яку розподіляють з оберненим знаком пропорціонально числу
перевищень з точністю до 1мм так, щоб сума поправок дорівнювала величині

нев’язки з оберненим знаком. Сума теоретичних перевищень h т дорівнює
нулю, коли нівелірний хід замкнутий, і різниці висот кінцевого та початкового
реперів, коли хід розімкнутий.
Висоти передніх точок обчислюють шляхом алгебраїчного складання
висоти задньої точки з виправленим перевищенням:

. (6.4)

Контролем такого обчислення буде одержання висоти вихідної точки в
замкнутому ході або кінцевої точки в розімкненому ході.
Висоти проміжних точок обчислюють за горизонтом приладу,
використовуючи формули:

45