Page 41 - 6544

відкладів, дощу і снігу, рослинності. Проаналізувавши ці проби на
вміст в них основних забруднювачів, побудувавши відповідні бази
даних, можна приступати до оцінки екологічного стану.
В кожному компоненті ландшафту (ґрунтах, воді, повітрі і т.д.)
можна знайти велику кількість різних хімічних елементів, які до певних
концентрацій не є шкідливими для людини, а навіть корисними,
необхідними. Середній вміст елементів у земній корі (літосфері)
називають кларком. Такі ж кларки розраховані для ґрунтів, вод і т. д.
Але в кожному регіоні, у залежності від геологічної будови, типу
ґрунтів, географічної зональності та інших чинників, будуть свої,
характерні тільки для цього регіону, середні вмісти того чи іншого
елементу. Такий середній вміст називають регіональним фоном. Він
може бути більшим за кларк, а може бути і меншим.
Таким чином, тільки ті вмісти елементів, які перевищують кларк,
а потім і фон, можуть бути аномальними, а значить і шкідливими для
нормального розвитку екосистем. Якщо ж вміст того чи іншого
елементу в досліджуваному районі перевищує гранично допустимі
концентрації (ГДК), то цей елемент стає токсичним, тобто шкідливим
для організму людини.
Аномальний міст Са визначається за формулою:
Са = С і – С ф – С к , де С і — вміст елементу в досліджуваному
компоненті ландшафту, С ф – його природний фон, Ск – кларк елементу.
Кларки елементів нам відомі, а фон треба розрахувати, виходячи
із конкретного фактичного матеріалу.

7.3 Розрахунки фону, аномалій та інших
екологічних параметрів
При екологічних дослідженнях того чи іншого району
визначається оптимальна мережа екологічних полігонів, на яких
відбираються проби з відповідних природних середовищ. Після аналізів
для кожної точки маємо конкретні дані по вмісту хімічних елементів
або бази даних. Мережа екологічних полігонів для екологічного аудиту
повинна визначатись таким чином, щоб були охоплені усі ландшафти
кількома точками відбору проб у залежності від масштабу карти.
Оптимальною вважається мережа, де відстань між полігонами складає в