Page 22 - 6544

● створений нераціональним господарюванням ландшафт та
поганий стан виробничого і житлового фондів;
● неефективне управління державними промисловими,
сільськогосподарськими і торгівельними організаціями, створеними в
період центральнованої планованої економіки;
● низька продуктивність праці та нераціональна розстановка і
використання робочої сили;
● низька виробнича мораль і відсутність трудової дисципліни.
Наслідком всього переліченого є розбалансований стан
навколишнього середовища, яке за багатьма аспектами перебувало в
критичному стані.

4.2 Взаємозв’язок між доходами суспільства та забрудненням
навколишнього середовища
Занепокоєність, викликана зростанням населення Землі, його
економічною активністю та якістю навколишнього середовища, змушує
звернути увагу на взаємозв’язок між доходами, які одержує суспільство
та екологічною градацією біосфери. Досліджується, як негативний так і
позитивний зв’язок між ними. Дехто з дослідників вважає, що чим
вищим є рівень доходу суспільства, тим інтенсивніше
використовуються природні ресурси, а відтак, тим більшою є
деградація навколишнього середовища. Інші науковці дотримуються
протилежної думки. Згідно неї, чим більші доходи має суспільство, тим
меншим є вплив на природу, бо споживачі, маючи достатні кошти,
можуть купувати екологічно чисті товари і послуги, а виробники-
встановлювати очисні споруди, використовувати ресурсозберігаючі
технології, завдяки чому зменшується антропогенний вплив на
природу.
Перевірка обох гіпотез показала, що позитивний чи негативний
вплив спостерігається на фоні різних рівнів доходу. З низьким рівнем
корелює негативний вплив на навколишнє середовище. Після певної
критичної точки доход позитивно впливає на нього. Цю
взаємозалежність відбиває так звана екологічна крива Кузнеця, що
описує траєкторію забруднення, за якою відбувається розвиток
економіки різних країн у період, коли їхній валовий національний
продукт (ВНП) зростає.
Проаналізувавши цю криву, можна зробити такий головний