Page 25 - 6544
P. 25

Конструктивна  геоекологія  –  це  частина  «Великої  екології»
                           М.Ф.Реймерса,  яка  не  тільки  діагностує  стан  навколишнього
                           природного  середовища  та  прогнозує  його  еволюцію,  а  й  пропонує
                           конкретні  шляхи  його  оптимізації  і  покращення,  конструює  стабільні
                           природно-технічні  геоекосистеми  які  забезпечать  сталий  гармонійний
                           розвиток  Людини-Природи-Техносфери  та  забезпечує  збалансоване
                           природокористування.
                                Конструктивна  екологія  повинна  стати  основою  екологічної
                           безпеки,  яка  так  широко  увійшла  у  наукові  праці  і  прикладні
                           природоохоронні  документи,  але  до  цього  часу  не  має  чіткого
                           визначення. Вже більше ста вузів в Україні ведуть підготовку фахівців
                           з  екології  та  охорони  навколишнього  середовища,  а  у  Вищій
                           атестаційній  комісії  (ВАК)  поки  що  не  має  такої  спеціальності  для
                           кандидатів  і  докторів  наук.  І,  навпаки,    ВАК  має  спеціальність
                           «екологічна безпека», а у вузах не має такого фаху, навіть дисципліна
                           «екологічна  безпека»  з’явилась  тільки  після  прийняття  нового
                           стандарту освіти.
                                Необхідно  також  чітко  визначити,  що  розуміється  під  терміном
                           «екологія»? За півтора століття після введення  в науку цього терміну
                           Ернестом   Геккелем,   він   значно   змінив   свій   зміст.   Якщо
                           першовизначальник  екології  розумів  її  як  науку  про  взаємовідносини
                           рослин  і  тварин  між  собою  і  навколишнім  середовищем,  то  пізніше,
                           коли довкілля почало деградувати під впливом техносфери і його стан
                           почав загрожувати існуванню людини, зміст терміну «екологія» значно
                           розширився, вийшов за межі біологічної науки. Під ним стали розуміти
                           взаємовідносини  у  системі  Природа-Людина-Техносфера,  тобто  стан
                           довкілля,  що  швидко  змінюється  під  впливом  втручання  людини,  яка
                           часто  діє  без  оглядки  на  можливі  наслідки.  Біологи  проти  такого
                           розширення  змісту  екології  і  залишають  її  у  розумінні  Е.Геккеля,
                           пропонуючи  для  широкого  вживання  термін  «охорона  природи».  За
                           кордоном  «екологію»  залишили  біологам,  а  її  широке  сучасне
                           розуміння  замінили  терміном  інвайронментологія  (від  Environment  –
                           навколишнє  середовище)  або  інженерія  середовища,  охорона  (захист)
                           середовища і т.д.
                                І.Г.Черваньов  пропонує  і  у  нас  користуватись  терміном
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30