Page 19 - 6544

• підтриманні сприятливих екологічних умов для сталого
економічного, соціального і культурного розвитку;
• оптимізації взаємовідносин суспільства і природи;
• організації на різних географічних рівнях мережі
геосозологічного моніторингу за природними та
антропогенними/техногенними процесами у навколишньому
середовищі.

Для розв'язання цих багатопланових завдань геосозологія, як
інтегральна наукова галузь, спирається на споріднені з нею природничі
і суспільні науки:
• вчення В.І Вернадського про біосферу і ноосферу;
• екологію, яка вивчає структуру й функцію природи;
• соціальну екологію, що досліджує взаємодію суспільства і
природи.
Вона використовує також методи досліджень таких природничих
наук, як ботаніка, зоологія, біогеографія, лісознавство та ін.

Враховуючи багатопланові завдання геосозології, у стратегії
свого розвитку вона має керуватися такими засадничими положеннями:
• реальна можливість збереження організованості та екологічно
збалансованого стану біосфери за науково обґрунтованого регулювання
техногенного впливу на її взаємопов'язані субсистеми;
• усвідомлення етичної відповідальності всього суспільства за
оптимізацію його взаємовідносин з природою та раціональне
використання й відновлення її ресурсів;
• здатність науково-технічних досягнень суспільства до
потенційного використання альтернативних джерел енергії, щоб не
порушувати балансу кисню та двоокису вуглецю в атмосфері й усунути
небезпеку глобального потепління;
• можливість раціонального використання та відновлення
біологічних ресурсів, щоби зберегти біорізноманітність біосфери та
підтримати еволюційний процес у глобальній біоті;
• усвідомлення необхідності розширення міжнародного та
міждержавного співробітництва щодо прийняття державами світу
відповідних природоохоронних юридичних зобов'язань;
Цими концептуальними положеннями геосозологія має