Page 14 - 6544

сферах людської діяльності;
• руйнування озонового горизонту, який захищає людство та
органічний світ від небезпечного ультрафіолетового випромінювання;
• збіднення генофонду біологічних видів, що порушує
еволюційний процес в органічному світі та знижує економічне й
екологічне значення відновних природних ресурсів;
• техногенне забруднення суходолу, яке негативно впливає на
здоров'я людини, педосферу, рослинний і тваринний світ, нормальне
функціонування природних та окультурених екосистем;
• забруднення Світового океану нафтопродуктами й іншими
хімічними речовинами, що знижує його біологічну продуктивність і
здатність до відновлення кисню у навколоземному просторі;
• денатуралізацію лісових та інших природних ландшафтів, що
створює загрозу для збереження біотичної й екосистемної
різноманітності та підтримання екологічного балансу на суходолі;
• скорочення площі лісів, зокрема дощових тропічних, та
руйнування коралових рифів, що є причиною порушення балансу
кисню і двоокису вуглецю в атмосфері, збіднення біорізноманітності у
біосфері.
Глобальний техногенний вплив, який виявляється в усіх
субсистемах біосфери, створює загрозу для її функціонування та
збереження на належному рівні якості життєвого середовища людства.
Подальший соціально-економічний розвиток у світі можливо
забезпечити лише за сприятливих екологічних умов. Тому
інтелектуальний потенціал суспільства слід спрямувати на розробку
наукових засад оптимізації його взаємовідносин з природою.

Лекція 3.
ФОРМУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ НАУКИ
ТА ЇЇ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

3.1 Етапи еволюції охорони природи
3.2 Створення резерваторів біосфери
3.3 Концептуальні положення науки про збереження природи.

3.1 Етапи еволюції охорони природи
Природоохоронна наука формувалася адекватно розумінню