Page 160 - 6544

нагромадження й застосування протипіхотних мін. Його вже підписали
130 країн, у тому числі й Україна.
Наприкінці XX ст. у світі з'явилася нова страшна зброя, яка за
своєю руйнівною силою не має аналогів. Застосування такої зброї
спричинило б глобальні катастрофи – як соціально-економічні, так і
екологічні. Вона здатна викликати землетруси, урагани, повені, смерчі.
В її основі лежить ідея використання високочастотного
радіовипромінювання (ВЧРВ) величезної концентрації для передавання
вибухової енергії на необмежені відстані з метою руйнування всяких
об'єктів. Ця ідея належить американському фізикові хорватського
походження Ніколі Теслі (1856-1943), геніальному вченому, видатному
винахідникові й людині виняткових здібностей: він пам'ятав усю
таблицю логарифмів і міг зацитувати будь-яку сторінку зі щойно
прочитаної книжки.
Ідею передавання величезних вибухових енергій на далекі
відстані Н. Тесла виношував для суто оборонних цілей. Він вважав, що
широке впровадження винайдених ним технологій і техніки зробить
війни як такі безглуздими, бо країна, котра володітиме його
розробками, буде захищеною від усіх видів зброї.
Проте геніальний задум Н. Тесли обернувся лихом для людства.
В 60-ті роки колишній СРСР і США почали активну реалізацію ідеї
використання ВЧРВ для знищення «агресивних» об'єктів, розгорнувши
широкомасштабні й високовартісні наукові дослідження та
експерименти. Як радянськими, так і американськими вченими-
фізиками було розроблено теоретичні основи модифікації іоносферної
плазми потужним короткохвильовим радіовипромінюванням
(розігрівання плазми до надвисоких температур). При цьому в
іоносфері (верхній шар атмосфери, що впливає на поширення
радіохвиль) мають відбуватися значні зміни, природу яких іще
недостатньо вивчено, але жахливі наслідки цілком прогнозовані. Тож
ідеться про розробку нового виду страшної геофізичної зброї, принцип
дії якої ґрунтується на розігріванні іоносферної плазми.
Уже в 80-х роках американці спорудили в Норвегії (член НАТО)
поблизу м. Тромс нагрівальний радіокомплекс потужністю до 2 МВт, а
в колишньому Радянському Союзі створено аналогічний комплекс
«Сура» потужністю 0,8 МВт. У 90-х роках, після розвалу СРСР, у Росії
дослідження й експерименти в цій сфері було припинено, а в США,