Page 107 - 6544

безпосередньо в межах структури.
Виходячи з цього можна припустити, що для натуральної
глобалізації характерні умови, за яких не тільки здійснюється перенос
ентропії через кордони структури, але і її напрацювання в межах
зазначеної структури. На відміну від цього при штучній глобалізації
відбувається переважно перенос ентропії через межі структури без її
напрацювання в самій структурі. Тобто для штучної глобалізації
характерні умови, за яких d eS « d iS, а значення наближується до нуля.
З іншого боку, очевидним є те, що при гармонійному функціо-
нуванні відкрита система мусить збалансовувати зовнішній потік
ентропії (енергії, речовини та інформації) з внутрішнім її
виробництвом, тобто d eS має бути з d iS величиною одного порядку.
Інакше кажучи, сталий розвиток відкритої системи потребує не тільки
взаємоузгодженого гармонійного розвитку її окремих частин
(підсистем), але й певного балансу із зовнішнім середовищем, з яким
система обмінюється потоками інформації, речовини та енергії.
В цьому контексті варто розглядати і проблему сталого розвитку
в його суспільному вимірі. Вона сьогодні набуває особливої
актуальності для України, яка тільки намагається вийти на рівень
сталого розвитку й інтегруватися в світову спільноту технологічно
розвинених держав. При цьому наша країна вочевидь має подолати не
тільки складнощі перехідного періоду досягнення сталого розвитку
(періоду, який фактично тільки-но розпочинається), а й складнощі, що
пов'язані з віднайденням балансу з «оточуючим середовищем», тобто з
міжнародною спільнотою. На цьому шляху держава мусить спиратися
на раціональну внутрішню структуру економіки, на привнесення сюди
інновацій і розбудову власної інноваційної інфраструктури. Очевидно,
що саме за таких умов входження України в загальний глобалізаційний
процес буде гармонійним і безпечним. •
Однак існуюча в глобальній віртуальній економіці орієнтація на
надприбутки робить цю сферу дуже непрозорою. Внаслідок цього в
економіці України, на жаль, під тиском зовнішнього попиту вже
здійснюється (незважаючи на протилежні декларації) «повзуча»
структурна перебудова промисловості у бік зростання частки
низькотехнологічних, енергомістких та екологічно небезпечних галузей
виробництва. Так, за останнє десятиріччя частка металургії у
загальному обсязі промислового виробництва зросла з 9,4 до 30,4%,